ПРИХОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИХО́ВУВАТИ

Класти що-небудь у невідоме для інших місце, притримуючи до якогось часу; ховати, заховувати. Приклади
  • Вона тоді зараз обітерла очиці, і побігли ми до гаю, приховавши відра свої понад ровом у бур'янах. (Марко Вовчок)
  • – Чи не випити нам ще до подушки? Тут в моїй келії є з пляшка настоєчки. Я ховаюсь-таки од своєї жінки, – осьдечки я приховав! – сказав о. Хведор. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Стеха:] Приходь, приходь. От найкраще, як пані підуть у гості, а ти тоді до мене; я тобі й вареничків приховаю... (В. Самійленко)
  • Довгі, плутані шляхи по Україні переходив хлопець після страшної події в Чигирині, приховуючи Богуна від панської кари. (Іван Ле)
  • Тільки-но вони приховали Юрка – грюк у двері... Влетів до хати розлютований гітлерівець: – Де партизан? (Остап Вишня)
  • Хороше дівча .. З хутірця повело до села. Де рідня небагата жила, Де мене приховали в хліві. (П. Воронько)
  • – Зараз піду... Дайте тілько пляшечки приховаю, щоб не розгубити, бува, по темноті. – І, це кажучи, баба Горпиниха почала при нас розстьобуватися, та, висмикнувши пазуху з сорочки, почала закручувати в неї оті пляшечки. (Панас Мирний)
  • Почали вкладатись. І тут виявилося, що ящик занадто тісний, бо треба було приховати майже все, що містилося в кімнатах. (О. Гончар)
  • Попрошу Вас приховати їх [зимові речі] у себе до мого приїзду. (Леся Українка)
  • У скрині лежало двадцять п'ять рублів грошей, – з своїх важких заробітків Демко почав приховувати на нову хату. (Б. Грінченко)
Тримати що-небудь у таємниці, не розголошувати чогось; таїти, затаювати. Приклади
  • – Слухай, Ганнусю! Чому ж ти приховувала, що в тебе такий чудовий голос? (В. Козаченко)
  • Дома ніхто не казав, куди саме поїхав батько. І насамперед приховали це від Юрка, бо йому рано займатися політикою... (І. Багмут)
  • Надумав я від Марійки наш замір тим часом приховати. (І. Муратов)
  • Його [Міцкевича] листи, висловлювання, окремі факти біографії, публіцистичні статті, особливо останніх років, – приховували, .. фальсифікували запопадливі шанувальники поета із шляхетського табору. (М. Рильський)
  • – Де моя мама? Де? – закричав він, здогадавшись, очевидно, що тітонька Ніна приховує від нього якусь страшну вість. (А. Шиян)
  • Довіряйтесь лікарям, фельдшерам, не приховуйте від них хворих! (О. Гончар)
Маскувати, прикривати певним чином свій справжній душевний стан, свої почуття, єство і т. ін. Приклади
  • Професор Карташов почував себе знищеним. Він через силу приховував розгубленість, відчуваючи на собі погляди юрби. (О. Довженко)
  • Він був спокійний, розсудливий і по змозі приховував свої почуття. (Ю. Смолич)
  • – Знатиму ваші думки. – Мої думки? – кинувся [Безбородько], наче вколений, але миттю приховав своє збентеження сміхом. (Ірина Вільде)
  • Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті. (Олесь Досвітній)
  • Патер спустив додолу очі, приховуючи радість. (З. Тулуб)
  • Хлопець всівся до хурщика спиною, не в силі приховати своєї неприязні до нього. (О. Гончар)
Робити що-небудь менш помітним, не зовсім виразним; скрадати. Приклади
  • Ніхто й не здогадається, яка насправді Нева в усій своїй силі й красі. Брудний, поруділий сніг приховує її від людських очей. (О. Полторацький)
  • Гарна постать її.., здавалось, не потребувала шваччиного мистецтва, бо і найкраще плаття могло тільки приховати цю чудову красу. (М. Томчаній)
  • Повняве обличчя господаря можна було б назвати гарним, аби не заважали глибокий підріз рухливих крильців носа і широкий .. рот. Але ця вада не одразу кидається у вічі: Плачинда вміло приховує її низько опущеними вусами. (М. Стельмах)
  • Великі, круглі окуляри в чорній роговій оправі приховали білі поросячі вії й відтінили цупкі рижі брови. (Іван Ле)
  • Тому що це кашне є двобічним, під час в'язання треба приховувати кольорові нитки попереднього ряду у виробі, підчіплюючи їх крючком. (з навч. літ.)
  • * Образно. Буйна зелень хоч трохи тоді [влітку] приховувала од людських очей страшенні людські злидні. Тепер зима оголила все по дворах. (А. Головко)
перен. Мати в собі щось непомітне з першого погляду, містити в собі певні потенціальні можливості. Приклади
  • У процесі роботи я з особливим задоволенням працював над блискучими горьковськими ремарками, що приховують для актора невичерпні можливості дійового збагачення образу. (з мемуарної літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.