ЗАТЬМАРЮВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАТЬМА́РЮВАТИСЯ юється, недок., ЗАТЬМА́РИТИСЯ, иться, док.

Ставати темним або невидним; затемнюватися. Приклади
  • Світло затьмарюється, кам'яніє, стає нерухомим і присмеречним [присмерковим]. (В. Домонтович)
  • Сонце затьмарилось від диму. (П. Панч)
Ставати невиразним, неясним, нечітким. Приклади
  • Оленка глянула, хитнулась... Голубі олені [на білій стіні], мабуть, через її сльози, то затьмарюються, то яскраво висвітлюються і більшають. (О. Коломієць)
  • Не втрималась стара: повіки затремтіли в неї і сльози виступили в очах. Проте й крізь сльози не затьмарилась їхня небачено прозора синь. (А. Головко)
перен. Ставати менш помітним, значним, виразним. Приклади
  • Казка. І казкові люди ходили по вулицях: красиві, гарно одягнені. І раптом ця казка затьмарюється. (В. Минко)
  • Вся її добропорядність повернулася до неї, бо кохання затьмарилось. (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)
перен. Утрачати ясність, гостроту (про розум, свідомість, зір і т. ін.). Приклади
  • Життя покидало Орлюка. Але він не здавася. Свідомість не затьмарювалась ні на хвилину. (О. Довженко)
  • Нове почуття обгортає Корольова, і відчуває він, як гострішає його злість, як затьмарюється ревнощами розум. (А. Шиян)
  • – Не розумів. Від люті все затьмарилось, – наче виправдовувався Шульга. (Н. Рибак)
перен. Ставати сумним, похмурим, зажуреним (про обличчя, очі і т. ін.). Приклади
  • Свіже, з ямкою на щоці, лице затьмарилось. (Є. Кравченко)
  • Ясний погляд його затьмарився, між бровами лягла глибока і жорстка складка. (М. Стельмах)
Ставати безрадісним, тяжким. Приклади
  • Хай живе вона в злагоді та любові з її Сашком і хай не затьмаряться їм їхні літа. (Б. Антоненко-Давидович)
тільки недок. Пас. до затьма́рювати. Приклади
  • На Угорщині знаходити людей було легше – там показні сторони опришківського життя не затьмарювалися вічною небезпекою, і хлопців приманювали здобичі. (Г. Хоткевич)
  • Повільне одужання затьмарюється частим і різким погіршенням. (Л. Смілянський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.