ЗАСТУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗА́СТУВАТИ ую, уєш, рідше ЗА́СТИТИ, за́щу, за́стиш, недок., що і без прям. дод., розм.

Закривати, затуляти собою що-небудь. Приклади

Повінув вітерець; розірвав димчасту хмарку, що застувала сонце. (Панас Мирний)
А туман клубками застеляє стежки, .. стає стінами й застує йому тихий світ з неба. (І. Нечуй-Левицький)
У цю хвилину я витикався на двері. Тимоха запримічав, що хтось застить, дививсь і гукав: – А, це ти, Василю! не засти ж, іди в кузню! (Б. Грінченко)
– Тоді ви були зовсім іншою, – глухо заговорив майор, звертаючись до Ясногорської. – Пам'ятаєте, у ешелоні?.. Все гриміли своїми милицями через увесь вагон та застували мені вікно. (О. Гончар)
Все, саджене ще колись руками Якимихи попід вікнами хати і самосійне, п'ялося вгору, до усміхненого літнього неба, і невдовзі зелена стіна застила Дідькову хижку від довколишнього світу. (В. Дрозд)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.