ЗАСТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
за́стувати
пов’язується з др. застѣнитися «заховатися, заслонити» (ч. zastiňovati), похідним від stěnь «тінь»;
суфікс -ува- викликаний аналогією до інших дієслів такої ж структури;
припускалася також (Желтов ФЗ 1871/1, 21; Rozwadowski JagićFestschrift 309) вихідна форма *zastьniti sę «нахмуритися, потемніти, затьмаритися, засмутитися», що малоймовірно;
р. за́стить, за́стовать, бр. за́сціць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́стити
за́стіяти
за́стя
«та, що застує»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| за́сціць | білоруська |
| застѣнитися «заховатися, заслонити» (ч. zastiňovati) | давньоруська |
| за́стить | російська |
| за́стовать | російська |
| stěnь «тінь» | чеська |
| zastiňovati | чеська |
| ува- | ? |
| sę «нахмуритися, потемніти, затьмаритися, засмутитися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України