ЗАПЕРЕЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАПЕРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док.

що і без прям. дод. Не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось. Приклади

Часом Даша перебивала Лукерію Степанівну якимсь запитанням, іноді заперечувала ту чи іншу думку. (С. Журахович)
Квитки брав Олекса. І Оксана тепер уже не заперечувала. (Ю. Мушкетик)
– Ні, ні, – заперечив він, болісно зсунувши брови, – якщо тільки можете, то скінчіть [розповідь]. Скажіть мені все, все, до кінця. (Леся Українка)
Яким заперечив: мовляв, чи ж кращих місць не заслужили, що будемо в проході тулитись? (А. Головко)

Виражати незгоду з чим-небудь рухом, поглядом і т. ін. Приклади

Федір з гумна дивився на ті [наймитські] хатки і щось заперечив головою. (В. Стефаник)

Спростовувати що-небудь. Приклади

Лише деякі дослідники, більшість із яких не були професійними істориками, спираючись на неспростовні факти, заперечують концепцію азійсько-кочового походження гунів. (з наук. літ.)

що. Не визнавати існування, значення, доцільності чого-небудь. Приклади

Незважаючи на .. широку популярність .. старослов'янських божеств, вони довгий час мали своїх ворогів, які заперечували їхнє існування. (О. Воропай)
– Ти віриш у безсмертя людської душі? Якщо він заперечить, то тим самим заперечить існування всіх надприродних сил. (І. Білик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.