ЗАПАЛЮВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ ююся, юєшся, недок., ЗАПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док.

Починати горіти, спалахувати полум'ям; загорятися. Приклади
  • Сам терміт запалюється при досить високій температурі. (С. Жадан)
  • Їй здалося, що горить усе небо, що запалилась уся земля під її ногами. (І. Нечуй-Левицький)
Починати сяяти, світитися. Приклади
  • Зорі одна за одною запалювались у бездонному небі. (І. Пільгук)
  • Увечері, коли над обрієм запалилась перша вечірня зоря, а слідом за нею по всьому небу засяяли самоцвіти, вітер зліг. (С. Скляренко)
  • Василь Іванович наказав .. на ніч змонтувати двигуна, і щоб запалилася найбільша лампа. (Ю. Яновський)
Починати рожевіти (про небо). Приклади
  • Запалилося над східними горами небо. (Марко Черемшина)
Починатися, наставати (про світанок, ранок, день). Приклади
  • Світанок ледь-ледь запалювався лише на обрії; в селі ще тільки де-не-де вставало спросонку життя. (Іван Ле)
перен. Дуже збуджуватися, захоплюючись або сердячись. Приклади
  • – Я сам запалююсь не раз при читанні його статей. (І. Франко)
  • – Він не запалюється, а поволі, флегматично цідить слово за словом. (В. Гжицький)
  • – А фуете? – запалювався я. – Вона [балерина] крутила тридцять два фуете, не хехекнувши! – Дзиґа, – сказав мистецтвознавець. (А. Крижанівський)
  • Запалившись, Гаркуша виголошує останні слова таким тоном, немов стоїть уже десь на майдані серед заробітчанського юрмища. (О. Гончар)
до чого. Починати відчувати запал, натхнення до якої-небудь дії, справи. Приклади
  • У нашім повіті надто люди запалюються до кожної спільної роботи. (В. Стефаник)
  • Думали, – навіки зледащіє людина, а то так зразу запаливсь до роботи. (М. Коцюбинський)
чим, перен. Охоплюватися, пройматися яким-небудь почуттям. Приклади
  • – Не треба мені, щоб усі читали з насолодою і задоволенням мої вірші. Хай вороги лютують, скаженіють, а друзі хай запалюються одними почуттями зі мною. (Р. Іваничук)
  • Великим гнівом запалилася його душа на тих, через кого важко жилося людям. (Панас Мирний)
  • Ярош схопився з стільця, стис кулаки і запалився такою люттю, що, здавалося, увесь він спалахне полум'ям. (Д. Бедзик)
Починати виражати, виявляти яке-небудь почуття (про очі). Приклади
  • Очі його запалилися, і в них появилася страшна любов до дітей. (В. Стефаник)
  • Наливалися кров'ю обличчя, запалювались злістю очі, стискалися жилаві кулаки. (А. Шиян)
перен. Червоніти від хвилювання, сорому і т. ін. Приклади
  • Я ще й більш запалилася з сорому, бо з ним не поздоровкалась. (Ганна Барвінок)
розм. Набувати темного кольору під дією сонячного проміння (про шкіру); загоряти. Приклади
  • На виду стала Ганна повніша, з себе показніша: ще краща була вона молодицею, ніж дівкою. І од сонця не запалилася. (І. Нечуй-Левицький)
  • Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї. (Григорій Тютюнник)
вет., мед. Набувати стану запалення (у 3 знач.). Приклади
  • – Стріла тільки зачепила тебе. На щастя, не була отруєна, бо рана не запалилася і не почорніла. (Б. Лепкий)
  • – Корови самі біжать, бо не подоєні. У них вим'я запалилося. (Ю. Логвин)
тільки недок. Пас. до запа́лювати 1. Приклади
  • В довгi вечори в хижах, землянках запалювались лойовi каганцi, восковi свiчi. (С. Скляренко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.