ЗАПАЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Виклика́ти горіння чого-небудь, видобувати вогонь. Приклади

Кузнецов .. вийняв з кишені коробку сірників і, запалюючи сірник один за одним, продовжував читання. (А. Головко)
Міни лежать на палубі й у трюмі, вогню запалювати не можна. (Ю. Яновський)
Лукина .. тернула сірничок і запалила солому. (І. Нечуй-Левицький)
В себе на вежі вогонь запалила я. (Леся Українка)
Запаливши смолоскипи, дубіючи в крижаній воді, роти наводили переправу. (О. Гончар)
З ким же запалиш вогні нового життя серед пустелі вічності, хто освятить вільне творення духу? (О. Бердник)

також без дод. Починати топити яким-небудь паливом (піч, грубу і т. ін.). Приклади

Запалювали в залі камін. (О. Донченко)
Вже мати у печі запалила – дрова знов тріщать, полум'я шиба, і димно у хатці. (Марко Вовчок)

Виклика́ти жевріння тютюну (в цигарці, люльці). Приклади

Доктор довго ходив по хаті, запалював і кидав недокурені цигарки. (Н. Кобринська)
Старий байдужо подивився йому в потилицю, пожував ротом і почав запалювати цигарку. (С. Черкасенко)
Бжеський розумів, що доведеться довго чекати, і запалив люльку, милуючись, як виступав з темряви зубчастий силует Варшави. (З. Тулуб)

Засвічувати. Приклади

Фар ми не запалювали, щоб не притягти до себе уваги німецького льотчика-нічника. (Ю. Яновський)
Покрутившись на ліжку з годину, Тася знов запалила світло й сіла за стіл працювати. (В. Домонтович)

кого чим, перен. Захоплювати кого-небудь якоюсь ідеєю, власним прикладом і т. ін., виклика́ти в кого-небудь запал, поривання до чогось. Приклади

Жадобою пізнання професор запалював і своїх учнів. (О. Іваненко)
Він і тепер достеменно не знав, звідки взялася у нього та несхитна певність, якою йому пощастило запалити бійців, що повзли слідом за ним. (Н. Рибак)

на що. Спонукати, надихати кого-небудь до якихось дій. Приклади

що, перен. Виклика́ти яке-небудь сильне почуття. Приклади

Недарма буряна, грозова голота встала на панів, недарма, значить, віще слово в серцях запалювало гнів. (І. Гончаренко)
– Вельможна пані, я не сумніваюся анітрохи, що ви .. давно вже дорозумілися, яке кохання запалила в серці моєму ваша пишна врода. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

що, перен. Виклика́ти появу блиску, сяйва на чому-небудь. Приклади

Місячний промінь повз по долівці, дійшов до голови Малуші.., переповз ще трохи й зупинився на постолах, поясі й у серезях [сережках], запаливши в камінцях таємничі зелені вогники. (С. Скляренко)
Вечірнє сонце освітило київські гори, відбилося іскристим багаттям у тисячах вікон, запалило золоті бані Софії. (С. Журахович)

Спричиняти почервоніння внаслідок хвилювання, сорому і т. ін. Приклади

що, розм. Виклика́ти потемніння шкіри (про сонячне проміння). Приклади

На всьому півдні України, в степах, де немилосердно пече сонце і “запалює” обличчя, дівчата .. замотуються білою хусткою. (О. Воропай)

тільки док., безос., що. Пошкодити зерно на стеблі (про посуху, суховії і т. ін.). Приклади

Допіру по жнивах показалося, що зима буде голодна. Посуха та й посуха. Жита запалило, хліб уродивсь рідкий та безсилий. (М. Коцюбинський)
Сухі, пекучі дні стояли перед жнивами .. Хоч би не запалило, не поварило зерна, яке з молочком. (К. Гордієнко)

що, вет., мед. Виклика́ти запалення якого-небудь органа або частини тіла. Приклади

Корені і плоди переступня отруйні. Вони дуже збуджують і запалюють слизові оболонки шлунка. (з наук.-попул. літ.)

ЗАПА́ЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗАПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док.