ЗАПАЛАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Почати палати, горіти; спалахнути яскравим полум'ям. Приклади

Онисько вийняв з кишені справу, викресав вогню у віхоть, розмахав та під стріху – хата й запалала. (О. Стороженко)
Скоро запалали хворост і солома, чи то сухий бур'ян. (Д. Мордовець)
Христя затопила в печі; солома зразу запалала. (Панас Мирний)
Від його куль вже запалав перший броньовик. (В. Кучер)
Крикнув пугач: “Пугу!” Земля застогнала, Заревла її утроба, Огнем запалала. (П. Куліш)

Дужче розгорітися. Приклади

Кухар вкинув в окріп рибу й підклав у вогонь очерету. Огонь запалав і затріщав. (І. Нечуй-Левицький)
Скалка починала крутитись, і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців. (М. Коцюбинський)

Яскраво засвітитися, зарожевіти (перев. про сонце, обрій). Приклади

Вже починало дніти – хутко й стяга рожева запалала від схід сонця. (Марко Вовчок)
Теплим ранком сонце встало, Піднялось і запалало. (Я. Щоголів)
Коли червоно запалав обрій, посадили вони .. яблуньку, на щастя. (І. Цюпа)

Спалахнувши, засвітитися (про джерела світла). Приклади

Відбитися, віддзеркалитися на чому-небудь (про промені, барви і т. ін.). Приклади

Промінь, чималий і ясний, ясний, як сонце, впав на море й запалав. (І. Нечуй-Левицький)
Нарешті на вікнах хат запалали червоні барви заходу. (І. Багмут)

Стати яскраво освітленим. Приклади

Верхи лісу заіскрилися-запалали, – сонячне проміння на йому [ньому] заграло-застрибало. (Панас Мирний)

перен. Дуже почервоніти, стати гарячим від хвилювання, сильного переживання і т. ін. Приклади

Вся я похолола зразу від його [реготу], і зразу запалала.... (Панас Мирний)
В тьоті Наді ще більше загорілися очі. Вона вся аж запалала від вдоволення. (Ю. Збанацький)
Від несподіванки Іванко почервонів. Добре, що дідусь не обернувся та не побачив, як запалали у нього щоки. (А. Хижняк)

З'явитися (про рум'янець). Приклади

чим і без дод., перен. Пройнятися яким-небудь сильним почуттям. Приклади

Вся польська преса запалала патріотичним обуренням на “нужденного пасквілянта” [Рафаловича], що, мовляв, плюгавить рідне гніздо. (І. Франко)
– Не думав, не думав, що ти так запалаєш... Почала сварку з солдатами.... (А. Хижняк)
Я дивився, як запалав уже Гатнер, і змушений був прикусити язика. (Валерій Шевчук)

перен. Виникнути, з'явитися; розгорнутися бурхливо, з великою силою. Приклади

ЗАПАЛА́ТИ а́ю, а́єш, док.