ЗАНІМІЛО — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАНІМІ́ЛО .
Присл. до занімі́лий 2.
Приклади
- Курбала заніміло слухав інженера. (Олесь Досвітній)
- Курсанти заніміло слухали свого командира, інколи дрож проходив їх жилами, завмирало дихання. (У. Самчук)
Без руху, непорушно.
Приклади
- Його руки заніміло лежали на важелях управління машини. (А. Хорунжий)
- Весь люд, що був на току, заніміло дивився ту зворушливу сцену: Тихоня [конячка] припала до бочки сухими губами, жадібно ловила живі цівки й не могла зловити.... (В. Земляк)
ЗАНІМІ́ТИ і́ю, і́єш.
Док. до німі́ти 1.
Приклади
- [Кассандра:] Осліпнути я хтіла б, заніміти... Ох, се було б таке велике щастя! (Леся Українка)
- – Слово не може мовчати, не хоче, Бодай би й поет заніміти волів. (М. Бажан)
- Я занімів був із болю .. І мовчав я довгі, довгі роки. (В. Стефаник)
- Усі мовчали, як заніміли. (А. Головко)
На деякий час замовкнути (від переляку, здивування, захоплення і т. ін.).
Приклади
- – Що то? що то? – питавсь Михайлик. – Цить! Татари! Михайлик так і занімів. Острах обняв його такий, що він і слова не міг вимовити. (Б. Грінченко)
- Ізі відчула на своїй постаті пильний погляд. Оглянулась... і заніміла. Згубила навіть слово, щоб відповісти на сказане привітання. (Н. Королева)
- Потапович став зовсім лисий! Ганна заніміла. Вражена, вона дивилася на це видовище, не знаючи, сміятися їй чи плакати. (В. Владко)
- Раптом десь всередині будинку заграв баян і почулася пісня. Бійці заніміли, вражені. (О. Гончар)
Перестати звучати, лунати (про звуки, мову і т. ін.).
Приклади
- Та й співав же він [Тарас Шевченко] як! .. Від того співу заніміла розмова і між старшими, і між молодими. (О. Кониський)
- Тривога серце знай стискає, Мій крик у горлі занімів. (І. Франко)
- Мовчать квітки і день квітневий.., І спів пташиний занімів. (О. Олесь)
- Голоси на кутку стихли, заніміли. (Г. Косинка)
безос.
Приклади
- Темно в полі; в хутірку Змовкло, заніміло. (Л. Боровиковський)
Док. до німі́ти 2; затерпнути.
Приклади
- – То в мене все боліло, а то зразу захололо-заніміло.... (Панас Мирний)
- Йому було холодно. Від холоду в нього заніміло все. (В. Підмогильний)
- Тіло Ісідора потерпло, заніміло, але він не думав про те, не хотів думати. (О. Бердник)
На деякий час зробитися нерухомим (від сильних переживань, горя, зворушення і т. ін.); завмерти.
Приклади
- Дівчина припала головою до колін та так і заніміла, і, якби не здригалося іноді тіло її перемучене, була б це мертва постать. (Б. Грінченко)
- Хлопець занімів від здивування. (Д. Ткач)
- А як брови полиняють, Личенько змарніє, – Щемітиме вбоге серце, поки заніміє. (П. Куліш)
перен.
Док. до німі́ти 3.
Приклади
- Заніміли, поникли, погасли ліси, І людські, і пташині мовчать голоси. (М. Рильський)
- Небо було синє, холодне. Скелі стояли, як мури. Ліс занімів на холоді, чорнів нашорошено. (І. Багряний)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.