ЗАЙМЕННИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАЙМЕ́ННИК а, ч.
Частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку або кількість, але не називає їх.
Приклади
- Щодо щастя свого, задоволення, то ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники “я”, “моє”, “мені”, я почав уживати “ми”, “наше”, “нам”... і т. д.. (М. Коцюбинський)
- Справді не слід уважати кожної ліричної поезійки за сторінку з автобіографії, бо часто в таких поезіях займенник “я” вживається тільки для більшої виразності. (Леся Українка)
- Зворотний займенник “себе” вказує на особу того, хто говорить. (з навч. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.