ЗАГРІБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Збирати, гребти що-небудь у купу, в одне місце; згрібати. Приклади

А доктор Рудольф .. загрібає підпалене каштанове волосся розчепіреними пальцями й мокро сяє внутрішнім лукавим захватом очей. (В. Винниченко)
Іржаве листя каштанів опало на вигорілу траву, і його не загрібали. (В. Кучер)
Бабуся Марфа допомагала онукові загрібати колоски. (із журн.)

Згортати, скидати з чогось у що-небудь. Приклади

Золоті покотились на стіл. Старий турок сопів, наче віл, Загрібаючи золото у міх. (П. Воронько)

чого, що, розм. Набирати, зачерпувати. Приклади

Жінка загрібає жменею холодної зашкарублої грязюки і дбайливо забиває дірку. (О. Донченко)
Він загріб своїми лапищами цілу купу каміння і потяг до стовпа. (Б. Грінченко)
Раптом рука намацала щось. Загріб, витяг... Горіхи! (І. Багряний)
Павло загріб недогарків, один подав Тарасові, лишив собі, а інші поклав у кишеню, певно, про запас. (Василь Шевчук)

що, розм. Загарбувати, привласнювати. Приклади

Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає. (прислів'я)
Не було вже могутнішої й більшої країни за Лідію, а я все загрібав і загрібав, бо царська жадоба не має меж і впину. (І. Білик)
А з другого боку, й справді, – не міг же він загребти гроші в кишеню й податись! Це було б зовсім непристойно. (В. Підмогильний)
В дяку ж вам, непевні діти, Ваші братчики любі Всю історію освіти Загребли цілком собі! (П. Грабовський)

Багато виторговувати; одержувати великі прибутки. Приклади

Щодня він ловив мішок риби, ніс її на базар і загрібав добрячі гроші. (М. Чабанівський)
А синам що? Обоє на шахтах працюють, гроші загрібають – дай бог кожному. (В. Дрозд)

кого, що, розм. Загортати, засипа́ти чим-небудь; протилежне вигрібати. Приклади

[Наглядач:] Вони ж мерців своїх не палять навіть, а в землю загрібають. (Леся Українка)
Прийшов піп, дяк, зійшлися люди, узяли бабу, однесли на кладовище, опустили в яму, загребли. (Панас Мирний)
Взяла Катерина граблі з залізними зубками, латку озимого жита заволочила, загребла. Як курка лапою.... (С. Чорнобривець)
Іван викопав яму і загріб корову. (А. Калин)
[Кобзар:] Е-ех, чоловіче, чоловіче! Час усе зітре. Великі утрати, страшенні скорботи – все він загребе, поховає.... (Панас Мирний)

що і без дод. Горнути, гребти воду чим-небудь. Приклади

Івась ліниво загрібав веслом, спрямовуючи човна на середину річки. (Ю. Збанацький)
Він плив до неї, широко й вільно загрібаючи руками, а вода лагідно лоскотала його виснажене тіло. (І. Білик)
Я гукала й гукала, веслуючи без передиху, аж поки викричала всі сили, і тут раптом побачила, що човен мій прибило до берега, а я загрібаю веслами мокрий пісок.... (В. Шкляр)

Починати гребти. Приклади

Працювати руками так, як під час плавання. Приклади

Зітхнув Охрім і поповз, широко загрібаючи руками, підсуваючись колінами. (В. Кучер)

Йти, бігти клишаво, незграбно. Приклади

Довгастий звір стрімголов вискочив з-за ліщини, кумедно загрібаючи на бігу передніми лапами. (О. Донченко)

що. Розгрібати, розривати що-небудь сипке. Приклади

І Омелько, мов шалений, загрібав заступом землю. Малий теж взявся за заступ і заходився допомагати. (Ю. Логвин)
Кінь, побачивши Хромова, загріб стрункою ногою землю і привітно, тихо заржав. (О. Копиленко)

кого, перен., розм. Затримувати, заарештовувати. Приклади

Коли ж загрібали нас, потрусив сніжок та й перестав – небагато його на свіжині; там він і танув. (В. Барка)
– Ти, стара, проси, та не забалакуйся, бо через тебе й нас поліція загребе. (Григір Тютюнник)
– Переховаємося, пересидимо ці невчаси, а згодом повернемося сюди... Самого Олійника взяли, може, й комісара загребли, га? (Ю. Хорунжий)

Захоплювати кого-небудь з певною метою. Приклади

Пригадую, я боявся, що ростеш ти надто швидко. Що і тебе можуть загребти на роботи до Німеччини. (Г. Колісник)

ЗАГРІБА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. загрі́б, загребла́, ло́; док.