ЗАГРОЖУЄ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАГРО́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., рідко ЗАГРОЗИ́ТИ, грожу́, грози́ш, док.

З погрозою говорити що-небудь, попереджати про щось; грозити (у 1 знач.), погрожувати. Приклади

Суперечка оберталася сваркою. Вони вже не розмовляли. Вони загрожували один одному. (В. Домонтович)
Спробував він збільшувати ці толоки, та нічого не вийшло. Підсусідки загрозили пустити його хутір димом. (З. Тулуб)

Робити загрозливий жест. Приклади

Той хрипить, заціпивши зуби, вартовий виходить знов за двері, кілька раз оглянувшись і загрозивши на ході тройчаткою. (Леся Українка)

тільки недок. Містити, таїти в собі яку-небудь загрозу, небезпеку. Приклади

Чорна штукатурка черевато поодвисала і місцями загрожувала щохвилинною катастрофою. (Г. Епік)
Боже, він не слуха! Його робітня пилом припада. Флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (Л. Костенко)

Являти собою якусь загрозу, небезпеку для кого-, чого-небудь. Приклади

Противник одбивається що має сили. Там, либонь, знають, що їм загрожує оточення. (Є. Доломан)
Шлях мореплавців у океані перегородили крижані затори, що загрожували розламати судна. (з навч. літ.)

Бути неминучим для кого-небудь, насуватися на когось (про щось страшне, неприємне). Приклади

Близько 300 років тому в Балтії стояла велика посуха. Горіли хліба. Людям загрожував голод. (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.