ЗАГРОЖУЄ — ЕТИМОЛОГІЯ
гроза́ «дощ із громом і блискавкою; [погроза; громадина]»
псл. groza «жах»;
споріднене з лит. gražót і «погрожувати», лтс. «grezuôt «тс.»;
менш переконливі зіставлення з лит. grasà «погроза», grasùs «прикрий; холодний», gresti «погрожувати, відстрашувати, викликати огиду» (Sławski І 353; Потебня РФВ 3, 91; Berп. І 354–355; Brückner 159), з гр. γοργός «страшний» (Boisacq 154; Pokorny 353; ЭССЯ 7, 141 – 142), з лит. grumsti «погрожувати», псл. grъměti, gromъ (Pedersen KZ 40, 179);
р. гроза́, бр. гроза́ «щось грізне, те, що наводить страх», др. гроза, п. groza «жах; гроза; суворість», ч. hrůza «жах», слц. hrôza «тс.», вл. hroza, нл. grozyś, grozba, полаб. grüznă «гидка, бридка», болг. [гроза́] «жах», м. гроза, схв. грòза, гро́за, слн. gróza «тс.», стсл. гроза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грізьба́
«погроза»
грози́ти
(ся)
грозови́й
гро́зьба́
«тс.»
грозяни́й
загро́жувати
загро́за
загро́зливий
згрі́зна
«грізно»
згрізну́тися
«пригрозити»
огро́за
«загроза»
погро́жувати
погро́жуватися
«погрожувати»
погро́за
погро́зливий
пригро́жувати
пригро́за
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гроза́ «щось грізне, те, що наводить страх» | білоруська |
| гроза́ «жах» | болгарська |
| hroza | верхньолужицька |
| γοργός «страшний» | грецька |
| гроза | давньоруська |
| gražót і «погрожувати» | литовська |
| grasà «погроза» | литовська |
| grumsti «погрожувати» | литовська |
| гроза | македонська |
| grozyś | нижньолужицька |
| grozba | нижньолужицька |
| grüznă «гидка, бридка» | полабська |
| groza «жах; гроза; суворість» | польська |
| groza «жах» | праслов’янська |
| grъměti | праслов’янська |
| гроза́ | російська |
| грòза | сербохорватська |
| hrôza «тс.» | словацька |
| gróza «тс.» | словенська |
| гроза | старослов’янська |
| гро́за | українська |
| hrůza «жах» | чеська |
| grasùs «прикрий; холодний» | ? |
| gresti «погрожувати, відстрашувати, викликати огиду» | ? |
| gromъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України