ЖОВНІР — ТЛУМАЧЕННЯ

ЖОВНІ́Р а, ч.

іст. Солдат польської армії. Приклади
  • Через вигін повз кухню червоноармієць із гвинтівкою в руках вів двох жовнірів у конфедератках. (П. Панч)
  • Польські жовніри їхали по чотири в ряд. (С. Воскрекасенко)
  • Смоленськ упав – це правда, але польські жовніри у Москві щурів їдять. (Р. Іваничук)
діал. Солдат. Приклади
  • Та не один жовнір плаче, Та й не один туже [тужить], Що він, бідний, цісареві Задарма так служе [служить]. (з народної пісні)
  • Набігли на циганську халупу турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття. (М. Коцюбинський)
  • По останках одежі пізнав шведського жовніра. (Б. Лепкий)

ЖОВНІ́РІВ рова, рове, діал., іст.

Прикм. до жовні́р; належний жовнірові. Приклади
  • Жовнірова рушниця.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.