ЖОВНО — ТЛУМАЧЕННЯ

ЖО́ВНО

Див. жо́вна.

жовни

Див. жовна.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ЖОВНА́ и́, ж.

Те саме, що дя́тел. Приклади
  • Чи вітерець шепне, чи жовна там кору На липі подовбе.., вона [молода кізочка], мов тороплена, Шукає матері, дрижить. (П. Гулак-Артемовський)
  • Тихо довкола, тілько вівці шелестять у папороті, десь-колись пес гавкне, зелена жовна застукає в лісі або закричить вивірка. (І. Франко)
діал. Вивільга. Приклади
  • Де-де ятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця. (А. Свидницький)
  • А там черешні... А жовна клює десь їх. (І. Багряний)
  • Блискавицями з дерева на дерево перелітають жовни, їхні співучі переливчасті флейти ллють над озером мелодійні струмки. (М. Стельмах)

ЖО́ВНА вен, мн. (одн. жо́вно, а, с.).

Затверділі пухлини у вигляді ґуль на тілі людей, тварин та на рослинах. Приклади
  • Як вийшла бабище старая. Крива, горбатая, сухая... І як в намисті – вся в жовнах. (І. Котляревський)
  • Професор зробив короткий і неглибокий надріз. Там, в надрізі, синіло жовно вени. (Ю. Смолич)
М'язи на вилицях, що випинаються при стисканні щелеп. Приклади
  • Не огризався [Бронко], хоч і стискав зуби, аж жовна під вилицями випинались. (Ірина Вільде)
  • Микола заграв жовнами й опустив очi. (Р. Андріяшик)
  • – Юначе, ви сміли щось бекнути до нас? – граючи жовнами і витягаючи руки з кишень плаща, запитав він. (Ю. Андрухович)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.