ЖОВНО — ЕТИМОЛОГІЯ

жо́вно «хвороблива пухлина на тілі; мускул на вилиці»

зіставляється також (Трубачев ВСЯ ІІ 31–34; Шанский ЭСРЯ І 5, 280–281) з псл. *golva «голова», *želza «залоза», *želzo «залізо»;
пов’язане, мабуть, з псл. *žely «черепаха» (Фасмер II 41);
споріднене з лтс. dzelva «здуття на шкірі»;
очевидно, псл.ьlva;
р. желва́к, [жолвь, желвуй], бр. жаўла́к, ч. žluna «золотуха», слн. žêlva «залоза»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жо́вна
жовна́к «золотушна пухлина»
жовна́стий
жо́внель «пухлина залоз на шиї»
жо́вни «тс.»
жовнува́тий
жо́нви
жонова́тий
жо́нови «тс.» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жаўла́к білоруська
dzelva «здуття на шкірі» латиська
*golva «голова» праслов’янська
*želza «залоза» праслов’янська
*želzo «залізо» праслов’янська
*žely «черепаха» праслов’янська
*ž<SUP>ь</SUP>l̥va праслов’янська
желва́к російська
жолвь російська
желвуй російська
žêlva «залоза» словенська
žluna «золотуха» чеська

жовна́ «вапнисті жоренця в шлункові рака, що відкладаються під час його линяння»

може бути зіставлене з жо́вно і з жо́рно;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жо́вни «тс.» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жо́вно українська
жо́рно українська

жо́вна́ «Dryocopus martius L.; дятел, Picus L., Dendrocopos Koch; іволга, Oriolus L.» (орн.)

зближується також (Откупщиков 247–249; Machek ESJČ 729–730; Holub–Kop. 447; Ferianc Názv. vtákov 139) з лит. gìlti (giliù) «жалити», іє. *gel-/gl- «колоти, жалити; довбати». – Закревська Досл. і мат. III 70–71;
пов’язується з псл.ьltъ (‹*gьlt-) «жовтий», лит. geltónas «тс.» (Шанский ЭСРЯ І 5, 281–282; Фасмер II 43; Преобр. I 226; Brückner 665);
дальша етимологія висвітлюється по-різному;
споріднене з лит. [gilnàJ, лтс. dzina «тс.»;
псл.ьlna;
р. желна́, бр. жаўна́, п. żołna, ч. žluna «дятел», слц. žlna «тс.; іволга», вл. нл. žołma, болг. жълна́, м. жолна, схв. жýна «дятел», жýа, [жунȁ] «тс.», слн. žólna, цсл. жлъна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

джо́лонка
джо́нва
же́лонка
жоло́нка
жо́нва
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жаўна́ білоруська
жълна́ болгарська
žołma верхньолужицька
gìlti «жалити» (giliù) литовська
giliù литовська
geltónas «тс.» литовська
gilnàJ «тс.» литовська
dzilˆna литовська
жолна македонська
žołma нижньолужицька
żołna польська
*ž<SUP>ь</SUP>l̥tъ «жовтий» (‹*gь$lt-) праслов’янська
*g<SUP>ь</SUP>l̥t- праслов’янська
*ž<SUP>ь</SUP>l̯na праслов’янська
желна́ російська
жýна «дятел» сербохорватська
жýња сербохорватська
žlna «тс.; іволга» словацька
žólna словенська
жунȁ «тс.» українська
жлъна церковнослов’янська
žluna «дятел» чеська
*gel-/gl̥- «колоти, жалити; ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України