ЖИДА — ТЛУМАЧЕННЯ

жидів

Належний (властивий) жидові.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ЖИДИ́ і́в, мн. (одн. жид, а, ч.; жиді́вка, и, ж.).

заст. Те саме, що євре́ї. Приклади
  • А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає. (Т. Шевченко)
  • Як іти од нашої слободи до Любчиків, то при дорозі шинок стояв і шинкував там жид Гершко. (Марко Вовчок)
  • Коло столів скрізь жаровні: жидівки й міщанки смажать на сковородах рибу під пекучим сонцем. (І. Нечуй-Левицький)
  • Важка річ вести народ до волі! Мойсей 40 літ провадив жидів до обітованої землі і помер, не увійшовши до неї. (Б. Лепкий)
зневажл., ірон. Образлива назва євреїв. Приклади
  • Офіцер .. шкірився блискучими, гарно вичищеними зубами .. Захлинаючись, він почав: – Німецьке командування звільнило вас від комуністів і жидів. За це ви повинні служити йому вірою і правдою. (Григорій Тютюнник)
  • Наум Ісакович .. сказав дуже просто: “ .. Я хочу, щоб виріс мій хлопчик. Мені байдуже, серед кого він виросте: серед поляків, українців чи росіян. Але я хочу, щоб він був євреєм і людиною, і щоб йому ніхто не дорікав, що він жид”. (Б. Харчук)

ЖИД

Див. жиди́.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.