ЖИД

Див. жиди́.

жидів

Належний (властивий) жидові.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

заст. Те саме, що євре́ї. Приклади

А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає. (Т. Шевченко)
Як іти од нашої слободи до Любчиків, то при дорозі шинок стояв і шинкував там жид Гершко. (Марко Вовчок)
Коло столів скрізь жаровні: жидівки й міщанки смажать на сковородах рибу під пекучим сонцем. (І. Нечуй-Левицький)
Важка річ вести народ до волі! Мойсей 40 літ провадив жидів до обітованої землі і помер, не увійшовши до неї. (Б. Лепкий)

зневажл., ірон. Образлива назва євреїв. Приклади

Офіцер .. шкірився блискучими, гарно вичищеними зубами .. Захлинаючись, він почав: – Німецьке командування звільнило вас від комуністів і жидів. За це ви повинні служити йому вірою і правдою. (Григорій Тютюнник)
Наум Ісакович .. сказав дуже просто: “ .. Я хочу, щоб виріс мій хлопчик. Мені байдуже, серед кого він виросте: серед поляків, українців чи росіян. Але я хочу, щоб він був євреєм і людиною, і щоб йому ніхто не дорікав, що він жид”. (Б. Харчук)