ЖЕРЦЕМ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЖЕРЦЕ́М присл., рідко.

З жадібністю; жадібно. Приклади
  • Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають [злі люди]. (П. Чубинський)

жерців

Прикм. до жрець.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ЖРЕЦЬ жерця́, ч.

Особа, яка здійснює богослужіння, жертвоприношення в язичницьких релігіях. Приклади
  • Жерці розпалювали вогонь.., й на тлі чорного неба вирізувався тесаний з товстелезного дуба Перун. (С. Скляренко)
  • У численних брахманських храмах утримувалася величезна кількість жерців. (з навч. літ.)
чого, перен., ірон. Той, хто присвячує себе служінню чому-небудь. Приклади
  • З своєї роботи він не робив таємниці і не виставляв себе жерцем науки. (Ю. Смолич)
  • Обличчя у нього поважне, як у жерця. (М. Коцюбинський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.