ЖАРИЛО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЖАР у, ч.

Розжарене вугілля, що горить без полум'я. Приклади

В хаті каганець блищить; Жар під піччю тліє. (Л. Боровиковський)
Сидимо біля погаслого вогнища .. – жар не стихає, не гасне. (В. Стус)
В руках у нього опинилася металева коцюба, якою розгрібають жар у мангалі. (В. Шкляр)
Вгорнула ліс волога мла. Згасила кленів жар.... (Л. Первомайський)
Квіти в ньому [вінку] гаптовані всіма барвами, горять, мов жар. (В. Кучер)

Сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. Приклади

День був палкий-гарячий, а до того сонячного жару піддавали ще й гармати свого. (Панас Мирний)
[Флорентієць:] Мій перший твір! Мій вистражданий. Досі я пам'ятаю жар того литва. (Л. Костенко)

рідко. Те саме, що жара́ 1. Приклади

Вже надвечір, як став стухать жар, повертались ми у село луговиною. (О. Стороженко)

Підвищена температура тіла під час хвороби. Приклади

Мені сьогодні легше, жару нема, і я навіть гуляв на балконі. (М. Коцюбинський)
Коли повернулась Настя, вона лежала вже й палала з жару. Кашель рвав її груди. (В. Підмогильний)
Торкаюся рукою його чола – воно аж пашить, жар. (Є. Доломан)

перен. Про збуджений стан людини, який виникає від хвилювання, страху і т. ін. Приклади

У Солохи мороз і жар пробіг по тілу, серце застукало, думки помутнілися.... (Панас Мирний)
Недобрі здогади .. проймали Нелю то холодним дрожем, то хворобливим жаром. (Ірина Вільде)

перен. Про запальність, пристрасність, жагучість. Приклади

В твоїх словах, що ми в серцях лишили, пізнали ми любові й дружби жар. (В. Сосюра)

що. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Приклади

Жар, мати, капустицю. Жар, мати, буряки. (з народної пісні)
– В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють.... (О. Гончар)
Цілий день над табором вився дим від вогнищ, на яких жарили баранів. (П. Загребельний)

кого, що, розм. Підпікати кого-, що-небудь на вогні, на жару. Приклади

Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи [вільготи] не давали І ставили їх за скотів. (І. Котляревський)
Усюди картинки.., сам дідько з превеликими рогами – жарив грішні душі в смолі. (Марко Вовчок)

розм. Сильно гріти, пригрівати; пекти, палити (про сонце). Приклади

Сонце жарило, з лиць котився піт. (І. Франко)
Сонце жарить крізь чорне сукно; аж на серці стає млосно. (Ірина Вільде)
Бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю. (Григорій Тютюнник)

перен., розм. Пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь (уживається замість певного дієслова). Приклади

– Гуркнуть козаки в один вистріл (залпом), аж земля задрижить.., а там за перегодом .. починають вже гримотіть і жарить скільки кому завгодно. (О. Стороженко)
“Узяли” ви, значить, Перекоп і жарите до Сімферополя. (Остап Вишня)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.