ЕТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Уживається при вираженні розчарування, недовір'я, безнадійності. Приклади

– Люди сподіваються... – Ет! Сподіванки людські!... (Марко Вовчок)
[Аквіла:] Ет, хоч куди подайся – вмерти треба, як не тепер, то згодом. (Леся Українка)
– Ет, і не питайте, – безнадійно трусонув [Мирон] пальцями лівої руки і звісив голову під вагою чотирьох насторожених очей. (М. Стельмах)

Уживається при вираженні незадоволення, презирства, заперечення. Приклади

Перевів очі [Карпо Петрович] од цяцьки на жінку і презирливо плямкнув губами. – Ет, чортзна-що.... (М. Коцюбинський)
– Ет, яка там дитина? Ніякої дитини нема, – рішив одразу Череватий. (Грицько Григоренко)
Вернувшися з суду, я застаю на столі листа від Клавдії. Ет, чорт, ще й ця тут собі! Надокучила! (В. Винниченко)
– Ет, – махнув рукою Славко спересердя, прямуючи надвір. – Люди в космос літають, а ви наче в кам'яному віці. (О. Бердник)
– Тату, а яка вона Бузинова пані? – Ет, синку, – махнув рукою батько, – краще не питай. (Ю. Винничук)

Уживається при вираженні докору, досади. Приклади

– А люд єрусалимський розійшовся одурений і гнівний по домівках. Ет, аж досада здумати, для кого занапастив я все своє життя! (Леся Українка)
– Ет, уже ви, Катерино Пантелеймонівно, завжди щось таке видумаєте! – одповіла господиня, махнувши рукою. (Олена Пчілка)
– Ет, мало не забув! На, Олено, оцю штукенцію. – Витяг з кишені склоріз .. і передав дружині. (Є. Доломан)
– Ет, що тепер усі ваші вибачення, – з досадою кинув на зелене сукно олівця Чирков. (Ю. Мушкетик)

Уживається при вираженні байдужого ставлення до когось, чогось. Приклади

Він зовсім не жалував тих грошей, що складав з зими ще собі на свиту. Ет, чи то конче потрібна йому нова свита! Старої ще не зносив гаразд. (М. Коцюбинський)
– Знаєте що? Ходімо куди-небудь. – А куди? – нерішуче поспитав я. – Ет! Куди хочете! Ну, ходімо в кіно, в ресторан. (М. Івченко)
– Ет, чорт з ними: приїдуть – добре, не приїдуть – ще краще.., – міркує Трохименко. (Г. Косинка)
– Ет, нема чого журитися, – тамував я нашу суперечку. – Принаймнi я за нiчим не жалiю.... (Р. Федорів)

Уживається при вираженні рішучості. Приклади

– Ет, дай спокій, старий! – розсердилася Мартоха, – аж не хочеться слухати! (Леся Українка)
– Лікарі дивуються з того, що я ще й досі живу... Та, мабуть, недовго вже... – Він махнув рукою – ет, мовляв, к бісу журливі балачки! – і звелів хутенько одягатись. (В. Близнець)
Не було там ніякого душу, тільки кран і раковина. Ет, скільки можна чекати! Я .. відкрутив кран і почав митися. (Ю. Іздрик)

ЕТ виг.