ЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ет (вигук для вираження нетерпіння, незадоволення, розчарування, досади)
очевидно, новотвір, що виник фонетично з вигуку *ать, колишньої частки із значенням «хай»;
утрата м’якості відбулася, можливо, під впливом вигуку am, варіанта *ать;
п. et «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
um
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| et «тс.» | польська |
| ать | ? |
| значенням «хай» | ? |
| am | ? |
| ать | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України