ЕСТ

Див. е́сти.

Е́СТИ ів, мн. (одн. ест, а, ч.).

Стародавнє прибалтійське плем'я; чудь. Приклади

Йордан вказує на місця проживання народів, рухаючись від Балтійського моря, де сиділи ести, балтійські племена. (з наук. літ.)
Велике історичне значення Київська Русь мала і для багатьох неслов'янських народів: литви, естів, латишів, тюркських кочових племен південноруських степів. (з наук. літ.)
У долині ріки Віханду розташовувалися колись перші поселення естів. (з наук.-попул. літ.)

заст. Те саме, що есто́нці. Приклади

Леся .. заговорила з візником. Вона й не подумала б, що везе її не старожил-петербуржець, а звичайнісінький селянин-ест. (М. Олійник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.