ДІАЛЕКТИК — ТЛУМАЧЕННЯ

ДІАЛЕ́КТИК а, ч.

Послідовник діалектичної філософії, який керується діалектичним методом. Приклади
  • Професор був людина ясного світогляду, діалектик і матеріаліст. (Ю. Смолич)
заст. Особа, яка володіє діалектикою (у 3 знач.). Приклади
  • – З вас хитрий діалектик! Вам виступати на теологічних диспутах, – хоч кого заженете в кут. (П. Колесник)
  • – Хіба лозунги якогось 1917 року сьогодні не стали фарисейством і матеріалом для спекуляції? Це не значить, що ми збанкротували, а це значить, що треба бути діалектиком. (М. Хвильовий)

ДІАЛЕ́КТИКА и, ж.

Філософське вчення про найзагальніші закони руху й розвитку природи, суспільства і мислення. Приклади
  • Принципами власне діалектики є принципи загального зв'язку і загального розвитку явищ у світі. (з наук. літ.)
  • Мій герой, будучи ортодоксальним марксистом, не міг не володіти добре ланцетом матеріалістичної діалектики. (М. Хвильовий)
  • Діалектика що каже? Все розвивається. (В. Дрозд)
Процес розвитку, руху чого-небудь. Приклади
  • – Щось ти мені дуже нагадуєш дворушника якогось: учора агітував на цілий місяць лишитись, а сьогодні... – Діалектика, жінко! Нічого не поробиш. (А. Головко)
  • Навіть у природознавстві можуть недостатньо висвітлити теорію еволюції, діалектику природи та іншу мудрацію. (Б. Антоненко-Давидович)
заст. Уміння вести суперечку, полеміку, застосовуючи логічні докази. Приклади
  • Це родинна риса, один із виявів драгомановської складки мислення, мислення гнучкого, сильного в діалектиці. (М. Зеров)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.