ДУШУ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДУШАМ
Етимологія: тур.
Ворог.
Словник іншомовних слів
ДУШИ́ТИ душу́, ду́шиш, недок.
кого.
Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання.
Приклади
- Козак Мусій Половець збив свого супротивника з ніг, повалив на землю і почав душити. (О. Довженко)
- Ще один удар підсвічником відключив “італійця”, який душив Бойчука. (Д. Білий)
- Батько репетує страшно, хрипло й надсадно, немовби його хтось душить. (Ю. Смолич)
Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням.
Приклади
- Комір душив мене, мундир спирав груди... тому чеканню, здавалось, не буде кінця.... (Л. Старицька-Черняхівська)
- Лежати було легко, тіло розм'якло, тільки маузер душив під груди. (В. Кучер)
Налягати, натискувати на кого-небудь або один на одного.
Приклади
- [Когут:] А на мосту... людей і підвід – цілий ярмарок! Кричать, товпляться, душать один одного. (Ю. Мокрієв)
- Для неї все здавалось, що в хаті чогось тісно, неначе її душать стіни, душить стеля. (І. Нечуй-Левицький)
кого, що.
Фізично знищувати кого-, що-небудь.
Приклади
- Як тільки смеркне, то де тільки ходить товаряка коло лісу, зараз з чагарника десь візьметься вовк та й душить худобу. (І. Нечуй-Левицький)
- – Душать її [сарану], знищують там, де застануть. (В. Петльований)
- Голод душить їх [жінок], а вони не здаються. (В. Кучер)
кого, що, перен.
Жорстоко пригноблювати, придушувати кого-, що-небудь.
Приклади
- На другий день мене дідок один учений Повів на згарище, до замкових руїн. “Мій сину, – мовив він, – тут деспотизм шалений Душив народ – раба серед понурих стін”. (М. Зеров)
- – Якби було можливо, я в дисертації назвав би вас як приклад служіння правді, волі, народові, якого душить подвійний гніт.... (Василь Шевчук)
- Вони [Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка] жили й творили в той час, коли самодержавство душило народ, тримало його в темряві без шкіл. (А. Малишко)
що.
Заважати розвиткові, ростові, прогресуванню чого-небудь.
Приклади
- Якось Томас бачив у демонстрантів гасла: “Геть американські ракети з нашої землі”. А іншого разу: “Геть американські пральні машини з нашої країни, вони душать нашу національну економіку”. (А. Михайленко)
- Царський уряд душив розвиток національної культури українського народу в зародку. (з навч. літ.)
- Брудні лапи цензури душили Лесину пісню. (із журн.)
кого і без прям. дод.
Неприємно діяти на органи дихання, ускладнювати процес дихання.
Приклади
- Бряжчала посуда, шкварчав шашлик, душив усіх пил. (М. Коцюбинський)
- Дарма, що дим задухою тебе душить, – все це ніщо, коли рядом з тобою зірками сяють крізь дим дівочі закохані оченята.... (О. Гончар)
Підступати до горла, не давати можливості вільно дихати (про кашель, сміх і т. ін.).
Приклади
- Уткне [Мотря] ниць у подушку своє лице, – кашель підступить під горло, лоскоче, душить.... (Панас Мирний)
- Сашко ледве стримувався, його душив сміх. (О. Донченко)
безос.
Приклади
- А мене наче душить у хаті – тільки дихаю, як вирвуся у пущу. (Марко Вовчок)
- – Пити!.. – простогнав Горленко. – Важко мені... душить.... (З. Тулуб)
що, перен., розм.
Не давати можливості проявлятися, затримувати в собі, затамовувати що-небудь.
Приклади
- Молив [Олексій], щоб вона виплакала своє горе.., щоб не душила своєї журби. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Вона не пам'ятає, скільки, душачи ридання, простояла над Григорієм. (М. Стельмах)
перен.
Діяти гнітюче, створювати важкий настрій, мучити.
Приклади
- Щось важке лягає на серці і душить його, як те каміння. (І. Нечуй-Левицький)
- Її душило велике лихо. (М. Коцюбинський)
- Ночами його душили кошмари. (І. Микитенко)
що, перен., розм.
Надмірно берегти, приховувати що-небудь.
Приклади
- Батьки в поповичів народ все скупенький, що душать копійчину. (А. Свидницький)
ДУША́ і́, ж.
Внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями.
Приклади
- Чужа душа – темний ліс. (прислів'я)
- Оксані стало на душі трошки веселіше. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- В дитячій душі Франка зродилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства. (М. Коцюбинський)
За Біблією – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини.
Приклади
- [Маруся:] Тіло вмре, а душа ніколи не вмирає. (Панас Мирний)
- Святі отці називають душу істотою живою; причому не просто живою, а одухотвореною. (з наук.-попул. літ.)
- У вірша є жива душа і тіло, Своє обличчя, навіть певна стать. (П. Воронько)
- – Добре тобі казати, як у тебе повна хата дівок, а у мене одна, як душа. (М. Коцюбинський)
Сукупність рис, якостей, власт. певній особі.
Приклади
- Доброї душі дівчина, а от з пантелику збилася та й гине. (Панас Мирний)
- У морі чистім ми і душами високі, І море не приймає жебраків, Бо мозолі рибальські чорноокі Йому у душу світяться з віків. (М. Вінграновський)
Людина як носій тих чи інших рис, якостей.
Приклади
- На грудях [мерця] тихо бряжчали мідяні гроші, скинуті добрими душами на перевіз. (М. Коцюбинський)
- Командир Матте .. підійшов до [вбитих] розвідників. Нічого не відбилось на його обличчі. Це була залізна душа. (Ю. Яновський)
Почуття, натхнення, енергія.
Приклади
- Сей же, як до чого став, – і очей не зведе, і думки ні на що не зверне, – уся душа його в роботі. (Марко Вовчок)
Про людину з прекрасними рисами характеру.
Приклади
- – А як дізнається капітан? – запитав Тюрін. – Це ж обман командира!.. – Він – душа-чоловік! – заспокоїв Григорій. (Є. Кравченко)
розм.
Про людину (найчастіше при визначенні кількості).
Приклади
- За комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі .. по п'ять карбованців. (Олесь Досвітній)
- – Шість тисяч городовицьких [городових] душ наділятимуть... – Шість тисяч душ?!.. – Шість тисяч душ тих, що ніколи землі не мали.... (С. Добровольський)
- – Ми тобі залишаємо аж десять десятин твоєї ранньої землі. Хіба тобі ще більше треба для трьох душ. (М. Стельмах)
перен., чого.
Найосновніше в чому-небудь, суть чогось.
Приклади
- Тенденційності в поетичній творчості не признаю.., а ідейність .. мусить бути, бо се ж душа твору. (М. Вороний)
- Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава. (О. Довженко)
Центральна фігура чого-небудь.
Приклади
- Він сидів між господинею й господарем як сам не свій, .. без того дотепу, який робив його звичайно душею товариства. (І. Франко)
- – Я вам повірив би, коли б не пан Андрузький, який .. твердить, що ви були душею братства святих Кирила і Мефодія, його натхненником. (Василь Шевчук)
розм.
Заглибина в нижній передній частині шиї.
Приклади
- Вирядиться [Маруся] у баєву червону юпку, застебнеться під саму душу, щоб нічогісінько не видно було. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Довге намисто червоніло на довгій шиї, на душі блищав великий срібний дукач. (Панас Мирний)
ДУШ у, ч.
Пристосування для обливання тіла, що подає воду струмінцями.
Приклади
- Григір прокинувся раненько, .. миючись під душем, напружено розмірковував, як діяти. (О. Бердник)
- При роботі, пов'язаній із забрудненням тіла, необхідно митися під душем щодня. (з наук.-попул. літ.)
Саме таке обливання.
Приклади
- Вранці треба встати, зробити зарядку, прийняти душ, поснідати і йти на службу. (В. Кожелянко)
Водолікувальна або гігієнічна процедура, при якій водяний струмінь діє на тіло людини.
Приклади
- Контрастний душ є добрим засобом для тренування серцево-судинної та нервової систем, а також механізмів терморегуляції. (з навч. літ.)
- Після напруженої роботи на комбайновому агрегаті у спеку приємно прийняти холодний душ. (із журн.)
Приміщення, в якому знаходиться пристосування для обливання тіла водяними струмінцями; душова.
Приклади
- Кожні дві кімнати мали свій душ, свою ванну. (М. Руденко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.