ДУХУ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДУХИ́ і́в, мн.
Спиртовий розчин запашних речовин, що вживається як парфумерний засіб.
Приклади
- Він швидко поголив геолога і сприснув хорошими, тонкими духами. (О. Донченко)
- [Вічний:] Я тобi, Оленко, гостинця принiс .. Ось духи, пахнуть, як конвалiї. (О. Коломієць)
- Тепер він уже не може, як не силкується, пригадати її обличчя. Пригадує лише золотаве волосся.., ластовиння на щоках і запах духів. (В. Дрозд)
ДУХ ч.
тільки одн., род. у.
Психічні здібності, свідомість, мислення.
Приклади
- – О, в цьому здоровому тілі й дух здоровий, – нотував він собі. (Д. Бузько)
- Досягнення людського духу.
У матеріалістичній філософії і психології – мислення, свідомість як особлива властивість високоорганізованої матерії, найвищий продукт її.
Приклади
- Людина – це найвища на сьогодні форма розвитку “шматка глини”, а її дух – найвища форма розвитку властивостей отого “шматка глини”. (із журн.)
В ідеалістичній філософії – безсмертне нематеріальне начало, яке лежить в основі всіх речей і явищ і є первинним щодо матерії.
Приклади
- Її страшенно дивує: як міг Гегель говорити й доказувати, що все, що існує в абстракції і в матерії, є прояв і розвиток вічного абсолютного духу. (М. Хвильовий)
род. у, тільки одн.
Внутрішній стан, моральна сила людини, колективу.
Приклади
- Будь сильний духом, а не новим кожухом. (прислів'я)
- Випрямлений, зміцнілий духом, увійшов Начко до редакційного бюро. (І. Франко)
- В армії ширився снайперський рух, Це гріло солдатів, підносило дух.... (І. Нехода)
род. у, тільки одн.
Загальний внутрішній зміст і напрям, основний характер чого-небудь.
Приклади
- Передаючи дух епохи, письменниця [З. Тулуб] удається до церковнослов'янізмів. (В. Русанівський)
Суть, істинний смисл; зміст чого-небудь.
Приклади
- Зоставалося єдино можливим перекладати не букву, а дух першотвору. (Леся Українка)
- Перекладачі зуміли передати дух Франкових творів і за змогою відтворити мовно-стильові особливості творчості Франка. (із журн.)
Який-небудь елемент, що визначає поведінку, характер, напрям думок і т. ін.
Приклади
- Дух охайності, чепуріння опанував їі цілком – і вона товклась по цілих днях. (М. Коцюбинський)
- Більше дід не сказав ні слова, але Костя відтоді почав мучити дух цікавості й якогось неспокою. (О. Донченко)
род. а.
Надприродна безплотна істота, яка бере участь у житті природи і людини.
Приклади
- І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він [Ісус Христос], і вони Його слухають. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Сухі гіллячки розсунулись тихо, і з лісу вийшов якийсь чоловік .. Се був веселий Чугайстир, добрий лісовий дух. (М. Коцюбинський)
- Ненці вірили, що їх шамани через священні танці й співи можуть викликати духів, лікувати хворих і передбачати майбутнє. (з навч. літ.)
род. у, тільки одн.
За Біблією – безсмертна, нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя і відрізняє від тварини.
Приклади
- Як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Не нарадується було дух у Олексія, як узяв свою Галочку з монастиря. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Поки була жива Миколина мати, Нимидора ніби почувала його дух у хаті. (І. Нечуй-Левицький)
род. у, тільки одн., розм.
Процес вдихання й видихання повітря (перев. у сталих словосполученнях); дихання.
Приклади
- А Стецько й справді мов умирав; дух йому перехопило, горло стиснуло. (Б. Грінченко)
- Вустимко стежить, затаївши дух, за дідовою рукою. (І. Багмут)
- Від швидкої їзди дух забило Рубінові. (І. Сенченко)
род. у, тільки одн., розм.
Те саме, що пові́тря.
Приклади
- Хвилина – і стану я жертвою моря, Без духу поляжу на дні.... (П. Грабовський)
- Дарку сперли якісь болі під грудьми і вона мусить схопити духу. (Ірина Вільде)
Тепле, нагріте повітря.
Приклади
- У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках. (М. Коцюбинський)
- Світило сонце, теплий дух ішов від асфальту. (П. Панч)
род. у, тільки одн., розм.
Те саме, що за́пах; аромат.
Приклади
- В хаті зробилося темно, пахло свіжим духом житньої соломи. (Григорій Тютюнник)
- З дверей так гарно пахло гарячим духом щойно випеченого хліба. (О. Гончар)
- З кузні – міцний запах гарячого заліза, вічного духу всіх кузень. (В. Чемерис)
- На мене повіяло духом весни. (І. Нечуй-Левицький)
ДУ́ХОМ присл., розм.
За одним заходом, за один раз, без передишки.
Приклади
- Становий трохи промовчав, потім духом вимчав [випив] цілу склянку міцного та солодкого чаю. (Панас Мирний)
Дуже швидко, миттю.
Приклади
- Хорт, зачувши голос господаря, зірвався і духом наздогнав прудкого коня. (І. Франко)
- – Я тебе духом перехоплю човном на той бік, а там чагарником, полем – та й вийдеш на шлях. (М. Коцюбинський)
- Духом вони домчались до контори. (Панас Мирний)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.