ДУРНИЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДУРНИ́ЦЯ і, ж., розм.

Щось несуттєве, неважливе, незначне; дрібниця. Приклади

Пан ще й розгнівався, що його панську голову якісь сільські жінки клопочуть такою дурницею.... (Панас Мирний)
– Ваше обмундирування у нас тут пропало, – трагічним голосом додав Ванек .. – І ось через таку дурницю до нас обов'язково припхається ревізор. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)

Предмет, що не заслуговує на увагу, не вартий нічого. Приклади

– Я думав, – каже [стражник], – що в стрісі переховується бонба [бомба] або рушниця, а воно – дурниця!... (Панас Мирний)
А батько далі: – Кинь мені оту дурницю плутати. Він хитнув головою на віночок з волошок. (А. Головко)

Нерозумний, необдуманий, безглуздий учинок. Приклади

– Дурницями ви займаєтесь, хлопці! – сказав Артем. – Це від безділля, мабуть, в ешелоні. (А. Головко)
Стефа виплакалась на грудях у подруги й сказала, що робить дурницю, беручи з собою Леся. (Ю. Яновський)

Безглузді, позбавлені розумного змісту слова, вислови, думки. Приклади

Мліє дівчина й циганку Слуха приязно й охоче; А вона верзе дурницю, А вона її мороче [морочить].... (Я. Щоголів)
Іван Семенович раптом прикусив язика, як людина, що вимовила несусвітну дурницю. (Ю. Яновський)
Бувало, він спалахував. Навіть згарячу казав дурниці. Проте швидко вичахав і першим підходив до того, на кого щойно кричав. (Ю. Мушкетик)

рідко. Те, що дістається даром. Приклади

– Я гроші дам, та не дурно, бо й мене шкода... Тепер такий світ, що й на волосинку нема дурниці... Тепер комерція!... (М. Коцюбинський)

Те саме, що даре́мно. Приклади

[Виборний:] Така, каже [пан Щипавка], халепа, що притьмом накладно служити. Бо, каже, що перше дурницею доставалося, то тепер або випросити треба, або купити. (І. Котляревський)
– Ох, бабусечко! І морено, й мучено нас – та все дурницею. І те вчи, і друге, й десяте, й п'яте... товчи та товчи. (Марко Вовчок)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.