ДУРИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДУРО
Етимологія: ісп., букв. - твердий

Старовинна іспанська срібна монета.
Словник іншомовних слів

ДУРИ́ТИ дурю́, ду́риш, недок., кого, що.

Обдурювати кого-, що-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками; ошукувати. Приклади
  • Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тілько, щоб панувать.... (Т. Шевченко)
  • Кайдашиха була зовсім здорова й дурила свою невістку. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Гетьмане! Я [Богун] тобі щирий приятель, а за Україну я моє життя віддам, та ти йдеш по фальшивій дорозі. Даєш себе дурити медовими словами. (А. Чайковський)
Ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно. Приклади
  • Вони [пани] тебе дурять.., за твою гірку працю кажуть тобі ще платити, податками здирають.... (Н. Кобринська)
  • – Скажіть нам, Андріяновичу, скільки хабара дав вам пан, щоб ви разом з ним народ дурили? (А. Шиян)
  • Різні ворожбити .. дурять людей на ярмарках. (О. Авраменко)
Спокушати, зводити (дівчат). Приклади
  • Давно се діялось, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили. (Т. Шевченко)

ДУРИ́ЛО а, ч., розм.

Те саме, що ду́рень 1. Приклади
  • – Ну, та що ж у вас там скоїлось таке? – А те скоїлось, що один дурило з тюрми написав, а другий листа не знищив. (А. Головко)
  • – Дурило, олух царя небесного!. – злостився, бігаючи довкола воза, Каліграф. – Куди ти мостиш, телепню? Хіба не бачиш, що вісь зламалася! (Василь Шевчук)
  • Їй мало своїх клопотів, так ще дурила столичного принесло! (Г. Тарасюк)

ДУР у, ч., розм.

Безглузді примхи, капризи. Приклади
  • Збирався з Борисенком іти у ліс .. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий! (Панас Мирний)
  • Як звичайно, дур узяв гору над доказами здорового глузду. (О. Авраменко, В. Авраменко)
Весела витівка, пустощі. Приклади
  • Це повторювання одного слова, цей сміх бриніли так, немов її тішив оцей нешкідливий дитячий дур. (Марко Вовчок)
Затьмарення свідомості, запаморочення. Приклади
  • До дуру всі тоді пили. (І. Котляревський)

ДУ́РА и, ж., розм., рідко.

Жін. до дура́к. Приклади
  • – От дура! – вона запізно згадала, що вимкнула телефон, нахилилася, щоб увіткнути вилку на місце. (А. Кокотюха)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.