ДОШКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДО́ШКА и, род. мн. щок, ж.

Плоский невеликої товщини шматок дерева, випиляний із колоди. Приклади

Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити.... (Панас Мирний)
Кругом дощок поруччя, круг помосту огорожа, щоб не напирав народ. (Б. Лепкий)
Корабель уже відчалив, та Максим таки добіг до нього по вузенькій кладці з двох довгих дощок, покладених на воду. (І. Багряний)
Македон розпилював дошку, майструючи комусь стола. (А. Шиян)
Під поглядом усього екіпажу поволі спускався майстер по траповій дошці на берег. (О. Гончар)
Перед нею стояв молодий панич, високий, як очеретина, тонкий, як дошка. (І. Нечуй-Левицький)

Пристосування у вигляді щита, на якому пишуть крейдою. Приклади

Од чорної шафи з книжками до шкільної дошки павук снував павутиння. (М. Коцюбинський)
На чорній дошці – крейда дбалих вправ, таблиці Морзе білі крапки й риски. (М. Бажан)
Вчителька Галина Борисівна викликала учнів до дошки, і вони розв'язували задачі. (О. Донченко)

Пристосування для чого-небудь у вигляді плити, пластини і т. ін. Приклади

Удень його зовсім не видно, хіба уночі почуєш, як старий немощною рукою глухо дзвонить у чавунну дошку. (Панас Мирний)
Креслярські дошки мають прямокутну форму. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.