ДОШКА — ЕТИМОЛОГІЯ

до́шка

псл. dъska, dъsčьka ( ‹*dъsk-ьka), запозичене в праслов’янську мову з латинської, очевидно, через германське посередництво;
снідерл. disk «блюдо, стіл», дангл. disc, двн. tisk «тс.», нвн. Tisch «стіл» (спочатку «стіл як дерев’яна плита») походять від лат. discus «круг, блюдо», яке виводиться з гр. δίσκος «диск, круг, блюдо», похідного від дієслова δικεĩν «кидати», етимологічно неясного;
голосний ъ у псл. dъska замість ьі відбиває непалатальне германське di;
думка про безпосереднє запозичення з народної латині (Kiparsky GLG 112; van Wijk Slavia 15, 232; Sławski I 144–145), як і з грецької мови (Преобр. І 192; Брандт РФВ 18, ЗО), неприйнятна;
р. до́ска, [цка], бр. до́ска, др. дъска, п. deska, ст. cka, ч. deska, [deška], ст. dska, deščka, слц. doska, нл. cka, болг. дъска́, схв. дàска, ст. ска, цка, слн. deskà, dáska, стсл. дъска;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дишкови́й
доща́ни́й
доща́ник
доща́тий
до́щечка
дощи́на
до́щка «полиця (у плузі)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
до́ска білоруська
дъска́ болгарська
δίσκος «диск, круг, блюдо» грецька
disc давньоанглійська
tisk «тс.» давньоверхньонімецька
дъска давньоруська
discus «круг, блюдо» латинська
cka нижньолужицька
Tisch «стіл» (спочатку «стіл як дерев’яна плита») нововерхньонімецька
deska польська
dъska праслов’янська
dъska праслов’янська
до́ска російська
дàска сербохорватська
disk «блюдо, стіл» середньонідерландська
doska словацька
deskà словенська
dáska словенська
дъска старослов’янська
цка українська
deška українська
цка українська
deska чеська
dъsčьka ( ‹*dъsk-ьka) ?
δικεĩν «кидати» ?
cka ?
dska ?
deščka ?
ска ?

до́шка «огорожа»

результат видозміни значення слова до́шка «плоский кусок дерева», зумовленої застосуванням дощок при спорудженні огорож;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
до́шка «плоский кусок дерева» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України