ДОМІНУЮТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОМІНУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок., книжн., над ким – чим і без дод.

Мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати. Приклади

Тонке телікання скрипки, верескливий галас кларнета – зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму, над котрою усе ж таки домінує сурмачеве “туру-туру... та...”. (М. Коцюбинський)
Її людська подоба виразно вказувала, що в її невеликому тілі домінує велика душа і гарне, вразливе, добре серце. (У. Самчук)
Тепер у цьому обличчі домінували: гострота, впертість і твердість. (П. Загребельний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.