ДОМІНУЮТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

доміна́нта

запозичення з західноєвропейських мов;
н. Dominánte, dominieren, фр. dominante, dominer, іт. dominante, dominare походять від лат. domināns (род. в. dominantis) «пануючий», domināre «панувати, управляти», пов’язаних з dominus «пан, хазяїн дому», похідним від domus «дім», що відповідає псл. domъ «тс.», укр. дім;
р. болг. схв. домина́нта, бр. даміна́нта, п. ч. слц. dominanta, вл. dominować, м. домина́нтен, слн. dominánta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

доміна́нтний
домінува́ти
доміну́ючий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
даміна́нта білоруська
домина́нта болгарська
dominować верхньолужицька
dominante італійська
domināns «пануючий» (род. в. dominantis) латинська
домина́нтен македонська
Dominánte німецька
dominanta польська
domъ «тс.» праслов’янська
домина́нта російська
домина́нта сербохорватська
dominanta словацька
dominánta словенська
дім українська
dominante французька
dominanta чеська
dominieren ?
dominer ?
domināre «панувати, управляти» ?
dominus «пан, хазяїн дому» ?
domus «дім» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України