ДОКОРЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОКОРЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., ДОКОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кому, чому, розм. кого, що і без прям. дод.

Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь; дорікати. Приклади

Й не чула того вечора Маруся-наймичка, як хазяйка сварилася на неї за гаяння, як дорікала й докоряла. (Марко Вовчок)
Мати жахалася, докоряла хтозна-кого. (К. Гордієнко)
Вона подивилась на мене повними зненависті очима, але не лаялась і не докоряла мені. (Л. Смілянський)
– Ти плачеш? Цить, дитино моя! Я ж не хотів тебе нічим докорити. (І. Франко)
Не докорю ніколи і нікому, Хіба на себе інколи позлюсь, Що в двадцять літ в моєму серці втома, Що в тридцять – смерті в очі подивлюсь. (В. Симоненко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.