ДОКОРЯТИ — СИНОНІМІЯ

докоря́ти (кому, розм. кого) виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь

вимовля́ти (кому, діал.)
випомина́ти (кому, зах.)
вріка́ти (кому, кого і без додатка, діал.)
га́нити (кого)
домовля́ти (кому, розм. рідше)
жури́ти (кого, розм. рідше)
закида́ти (кому що)
золи́ти (кого, розм. рідше)
карта́ти (кого)
коло́ти (кого, розм.)
кори́ти (кого)
наріка́ти (на кого, розм.)
пиля́ти (кого, розм.)
попріка́ти (кого, розм.)
поїда́ти (кого, розм.)
пробира́ти (кого, розм.)
точи́ти (кого, розм.)
укоря́ти (кого, діал.)
уріка́ти (кому, кого і без додатка, діал.)
цві́кати (кому, перев. зі сл. в очі, розм.)
цві́ркати (кому, перев. зі сл. в очі, розм.)
штрика́ти (кого, розм.) особливо в'їдливо, дошкульно.
ї́сти (кого, часто зі сл. поїдом, розм.)

докоряти

читати мораль <молитву>
картати <п. сповідати> кого
вражати докорами
Словник синонімів Караванського

докоряти згадуючи гріхи

Словник синонімів Караванського

докоряти

гудити (див.)
Словник синонімів Караванського

докоряти

Мова – не калька: словник української мови

докоряти

жм. вибивати очі
випікати очі чим
цвікати <в очі>
Словник синонімів Караванського

докоряти кому

винувати <винуватити, звинувачувати> кого
Словник синонімів Караванського

докоряти

Словник синонімів Караванського

докоряти за що

Словник синонімів Караванського

докоряти

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

докоряти

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

докоряти

Мова – не калька: словник української мови