ДОГОВОРЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОГОВО́РЮВАТИ юю, юєш, рідко ДОГОВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док.

тільки догово́рювати, договори́ти, що і без прям. дод. Закінчувати говорити; говорити, висловлювати що-небудь до кінця. Приклади
  • Остатні слова Мотруна договорювала вже біжучи вулицею до панського току. (Леся Українка)
  • Дьяконову .. інколи здається, що Оленчук не все йому договорює, що є в нього на думці щось своє. (О. Гончар)
  • Всі, не дослухавши розмови, не договоривши слів, попливли до гурту. (С. Васильченко)
  • Вона навіть не дала йому договорити. (Д. Ткач)
кого, що, розм. Наймати кого-, що-небудь для виконання якої-небудь роботи або для інших потреб. Приклади
  • [Олена:] Що це Андрія так довго нема? Кажуть сусіди, що якийсь-то міщанин його договоряє у од'їзд.... (М. Кропивницький)
  • Одного дня ми зранку договорили підводу в хуторського селюка .. і в святковому настрої вирушили з дому до Журбиної школи. (С. Васильченко)
  • – Збудую [хату], уже й майстрів договорив, обсаджу тополями й вишнями. (А. Головко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.