ДОБУВАЄ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОБУВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ДОБУ́ТИ, у́ду, у́деш; мин. ч. добу́в, добула́, ло́; наказ. сп. добу́дь; док.

кого, що, чого. Діставати, роздобувати кого-, що-небудь. Приклади

Пішла по селу добувати киселю. (прислів'я)
Бував Тодось в Китаї і в Сибіру, Здається, навіть добував женьшень. (М. Рильський)
У нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати. (Панас Мирний)
– Не журіться, ми вам коня добудемо, – на ходу заспокоював Блаженко свого командира. (О. Гончар)

Заробляти працею. Приклади

Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе. (М. Коцюбинський)
Щоб добути скибку хліба, Не спочине [бабуся-прачка], не здихне, Мовчки б'ється, наче риба. (П. Грабовський)

Брати що-небудь у бою, зі зброєю в руках; оволодівати чимсь. Приклади

– Тут стояв граф Панін з військом, як Бендер від турка добували. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Я наказую, .. не гаючи й хвилини, добуть Бушу і до ноги знищити всіх! (М. Старицький)

перен. Досягати чого-небудь у впертій боротьбі, наполегливою працею, навчанням і т. ін. Приклади

Пішов козак нерозумний Слави добувати. (Т. Шевченко)
Нуте, браття, або перемогу добути, або дома не бути. (прислів'я)
Мій обов'язок вченого полягає насамперед у тому, щоб відкрити істину, добути нові знання. (І. Росоховатський)

кого, що. Виймати, витягувати звідки-небудь. Приклади

Командор мовчки добуває свою шпагу, дон Жуан свою і вступають в бій. (Леся Українка)
Із кошика Федь добуває маленький горщик масла і передає дівчині. (Ю. Яновський)
Він добув з кишені срібний годинник, глянув на стрілки. (С. Добровольський)
Враз шукачі спинилися: норки [нірки]! скрізь ховрашині норки; але як добути з-під землі дрібного звіра? (В. Барка)

що. Діставати з надр землі, з морських глибин і т. ін. Приклади

З морського дна ми добуваєм перли. (П. Грабовський)
Я руку подаю через моря і гори усім, хто камінь б'є, хто землю ревно оре, Хто вугіль добува і зеленить поля. (М. Рильський)

Одержувати що-небудь, переробляючи сировину. Приклади

Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі. (В. Кучер)
Колись кріпаки Стадницького з їхнього [кленового] соку добували собі кленовий цукор. (М. Стельмах)
Дослідники виявили, що з кожного кілограма торіаніту можна добути десять літрів гелію. (М. Трублаїні)

що, перен. Примушувати з'являтися, виникати (про звуки, слова, емоції і т. ін.). Приклади

Юра знову стояв перед пюпітром, знову пиляв смичком по струнах, добуваючи з них звуки, що мали дуже мало спільного з музикою. (П. Загребельний)
Вона замість слів добула сльози. (Б. Лепкий)
Пал і холод окутали Бертольда. Затремтіли ноги .. Не міг добути з себе слова, щоб привітати прохожого. (Н. Королева)

кого і без прям. дод., рідко. Те саме, що наро́джувати. Приклади

[Молодиця:] Де ж я з дітьми дінусь? У річку хіба мені їх повкидати? [Храпко:] Знала, на що добувала; знай, як і вирощувати! (Панас Мирний)
Мерика .. До Фавна стала учащати Та і Латина добула. (І. Котляревський)

що і без прям. дод. Служити або просто перебувати де-небудь певний час, строк, до певного часу, строку. Приклади

– Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. (Марко Вовчок)
Він не пішов додому, а лишився з дідом Корнієм добувати ночі в накуреній кімнаті сільради. (І. Кириленко)
Сяк-так добув Чіпка підпасичем до осені. (Панас Мирний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.