ДОБУВАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
ДОБУВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ДОБУ́ТИ, у́ду, у́деш; мин. ч. добу́в, добула́, ло́; наказ. сп. добу́дь; док.
кого, що, чого.
Діставати, роздобувати кого-, що-небудь.
Приклади
- Пішла по селу добувати киселю. (прислів'я)
- Бував Тодось в Китаї і в Сибіру, Здається, навіть добував женьшень. (М. Рильський)
- У нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати. (Панас Мирний)
- – Не журіться, ми вам коня добудемо, – на ходу заспокоював Блаженко свого командира. (О. Гончар)
Заробляти працею.
Приклади
- Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе. (М. Коцюбинський)
- Щоб добути скибку хліба, Не спочине [бабуся-прачка], не здихне, Мовчки б'ється, наче риба. (П. Грабовський)
Брати що-небудь у бою, зі зброєю в руках; оволодівати чимсь.
Приклади
- – Тут стояв граф Панін з військом, як Бендер від турка добували. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Я наказую, .. не гаючи й хвилини, добуть Бушу і до ноги знищити всіх! (М. Старицький)
перен.
Досягати чого-небудь у впертій боротьбі, наполегливою працею, навчанням і т. ін.
Приклади
- Пішов козак нерозумний Слави добувати. (Т. Шевченко)
- Нуте, браття, або перемогу добути, або дома не бути. (прислів'я)
- Мій обов'язок вченого полягає насамперед у тому, щоб відкрити істину, добути нові знання. (І. Росоховатський)
кого, що.
Виймати, витягувати звідки-небудь.
Приклади
- Командор мовчки добуває свою шпагу, дон Жуан свою і вступають в бій. (Леся Українка)
- Із кошика Федь добуває маленький горщик масла і передає дівчині. (Ю. Яновський)
- Він добув з кишені срібний годинник, глянув на стрілки. (С. Добровольський)
- Враз шукачі спинилися: норки [нірки]! скрізь ховрашині норки; але як добути з-під землі дрібного звіра? (В. Барка)
що.
Діставати з надр землі, з морських глибин і т. ін.
Приклади
- З морського дна ми добуваєм перли. (П. Грабовський)
- Я руку подаю через моря і гори усім, хто камінь б'є, хто землю ревно оре, Хто вугіль добува і зеленить поля. (М. Рильський)
Одержувати що-небудь, переробляючи сировину.
Приклади
- Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі. (В. Кучер)
- Колись кріпаки Стадницького з їхнього [кленового] соку добували собі кленовий цукор. (М. Стельмах)
- Дослідники виявили, що з кожного кілограма торіаніту можна добути десять літрів гелію. (М. Трублаїні)
що, перен.
Примушувати з'являтися, виникати (про звуки, слова, емоції і т. ін.).
Приклади
- Юра знову стояв перед пюпітром, знову пиляв смичком по струнах, добуваючи з них звуки, що мали дуже мало спільного з музикою. (П. Загребельний)
- Вона замість слів добула сльози. (Б. Лепкий)
- Пал і холод окутали Бертольда. Затремтіли ноги .. Не міг добути з себе слова, щоб привітати прохожого. (Н. Королева)
кого і без прям. дод., рідко.
Те саме, що наро́джувати.
Приклади
- [Молодиця:] Де ж я з дітьми дінусь? У річку хіба мені їх повкидати? [Храпко:] Знала, на що добувала; знай, як і вирощувати! (Панас Мирний)
- Мерика .. До Фавна стала учащати Та і Латина добула. (І. Котляревський)
що і без прям. дод.
Служити або просто перебувати де-небудь певний час, строк, до певного часу, строку.
Приклади
- – Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. (Марко Вовчок)
- Він не пішов додому, а лишився з дідом Корнієм добувати ночі в накуреній кімнаті сільради. (І. Кириленко)
- Сяк-так добув Чіпка підпасичем до осені. (Панас Мирний)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.