ДИТЯЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДИТЯ́ЧИЙ а, е.

Прикм. до дити́на і ді́ти¹. Приклади

Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа. (І. Нечуй-Левицький)
Дитячий сміх розноситься в садах. (В. Сосюра)
Iнтуїтивно вiдчувши тривогу дитячої душi, пасажири повернули до Ференца обличчя, але тiльки всмiхнулися, замилувавшись його ручками навколо материної шиї. (Р. Андріяшик)
Веселий, ніби дитячий, сміх розтулив тітчині вуста й розлігся по хаті разом з дядьковим сміхом. (М. Коцюбинський)

Признач. для дітей. Приклади

Казку сю я хотіла послать в Галичину в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш. (Леся Українка)
Якась сільська молодиця пильно приглядалась до двомісної дитячої коляски. (Є. Гуцало)

у знач. ім. дитя́ча, чої, ж. Кімната для дітей. Приклади

Отець Йосип навшпиньки ввійшов до кімнати, що й досі звалася дитячою, дарма що в ній з чотирьох синів лишався тепер тільки один Яків, та й той уже підліток. (Б. Антоненко-Давидович)
Там, у дитячій, не світилося, але відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла. (Ю. Смолич)

Власт. дитині; такий, як у дитини. Приклади

Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, ще дитячий стан [Онисі]. (І. Нечуй-Левицький)
Дитячою щирістю переконливо звучали її слова. (Іван Ле)

перен. Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний. Приклади

На дитячий розум перейшов. (Номис)
– В тебе дитяче мислення, – з жалем відповів Свамі. – Ти на перших ступенях філософського пізнання. (О. Бердник)

у знач. ім. дитя́че, чого, с. Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.