ДИСОНУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДИСОНУВА́ТИ у́є, недок.
муз.
Звучати дисонансом (у 1 знач.).
Приклади
- У невмілих руках баян прикро дисонує. (Ю. Яновський)
- Лінії вокалу нерідко дисонують з інструментальною фактурою. (із журн.)
з чим, перен.
Виявляти невідповідність із чим-небудь, вносити дисонанс (у 2 знач.), розлад у що-небудь.
Приклади
- Ранковий Київ прокидався, позіхаючи та розминаючи гуліверські м'язи. Але пожвавлення гіганта настільки дисонувало із Кириловим ранковим настроєм, ніби він і столиця уклали між собою антиальянс двох паралельних прямих, що приречені ніколи не перетнутись у холодних законах традиційного геометричного простору. (С. Процюк)
- Грубі свинські постоли нової-старої румунської адміністрації дуже дисонували з наваксованими чоботами зниклого німця. (М. Матіос)
- Живопис на стелі різко дисонує із загальною кольоровою гамою залу, існує ізольовано від нього. (з наук. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.