ДИПЛОМАТ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДИПЛОМА́Т а, ч.

Службова особа, яка має урядові повноваження для відносин з іноземними державами. Приклади
  • Починалась війна, і польські дипломати знову зверталися до Трансільванії, до Рима.., до Австрії по допомогу. (О. Ільченко)
  • Прийняв він, мабуть, мене за дипломата. – З якої, – питає, – країни, мусьє? (С. Олійник)
  • Подався габсбурзький дипломат Франц Лізоля до цісаря намовляти його, щоб узяв при цій нагоді Польщу під свій протекторат. (Р. Іваничук)
  • Матушки в намітках, в синіх жупанах поважно й якось сумно сиділи рядком попід стінами, неначе поважні дипломати на конгресі. (І. Нечуй-Левицький)
перен., розм. Людина, яка вміло і тонко діє в стосунках з іншими. Приклади
  • [Лідія Семенівна:] Ех, Катерино Петрівно, ви дуже гарний працівник, але не дипломат. (З. Мороз)
  • – Тут, пане, треба бути дипломатом, уміти пристосовуватися до всіх обставин, бо інакше не топтатимеш рясту. (З. Тулуб)
  • – Чого ти так очевидячки виказав неповагу? – накинувся на мене Микола, коли лiтератор пiшов. – Треба бути дипломатом. (Р. Андріяшик)
Пласка валіза для паперів, зошитів, книг і т. ін. Приклади
  • На лавиці сидів якийсь хлопець у сірих штанях та клітчастій сорочці, .. на його колінах лежав чорний дешевий дипломат. (Ю. Мушкетик)
  • Я кружляв лабіринтовими коридорами Поліграфу чи то в пошуках аудиторії зі своєю групою, чи то невідомо де покинутого дипломата з крокодилячої шкіри. (Ю. Андрухович)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.