ДИПЛОМАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
дипло́м
через посередництво латинської мови запозичено з грецької;
гр. δίπλωμα «аркуш, документ (складений удвоє)» пов’язане з διπλοώ «складаю вдвоє», утвореним з основ δι- (δίς) «дво-» і -πλ- (нульового ступеня від іє. *pel-) «складати, згинати», спорідненої з гот. falþan «тс.», дангл. fealdan, нвн. falten, англ. fold «тс.»;
р. дипло́м, бр. дыпло́м, п. dyplom, ч. слц. вл. diplom, нл. diplomatija, болг. ди́плома, рідко дипло́м, схв. диплóма, слн. diplóma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бездипло́мний
дипл
(і)ома
дипл
(і)омъ (XVII ст.)
диплома́нт
диплома́т
диплома́тика
дипломати́чний
диплома́тія
дипло́мник
дипломо́ваний
дипломува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fold «тс.» | англійська |
| дыпло́м | білоруська |
| ди́плома | болгарська |
| diplom | верхньолужицька |
| falþan «тс.» | готська |
| δίπλωμα «аркуш, документ (складений удвоє)» | грецька |
| fealdan | давньоанглійська |
| diplomatija | нижньолужицька |
| falten | нововерхньонімецька |
| dyplom | польська |
| дипло́м | російська |
| диплóма | сербохорватська |
| diplom | словацька |
| diplóma | словенська |
| дипло́м | українська |
| diplom | чеська |
| διπλοώ «складаю вдвоє» | ? |
| δι- «дво-» (δίς) | ? |
| -πλ- «складати, згинати» (нульового ступеня від іє. *pel-) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України