ДИМКУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДИМО́К мку́, ч.

Зменш. до дим 1. Приклади

З димарів димок завився, Мир увесь заворушився. (Я. Щоголів)
Дим-димок од машин, мов дівочі літа.... (П. Тичина)
Пахло гiркувато-п'янким вранiшнiм димком, що прозоро вився над коминами. (Р. Андріяшик)

рідко. Те саме, що серпа́нок. Приклади

Обличчя зорі ясночоле засяє у очі мої, крізь вікна кружлятиме поле і в димці блакитній гаї. (В. Сосюра)
Потім знову набігає щільна хвиля туману – і все зникає за його тремтячою димкою. (В. Владко)

заст. Товста бавовняна тканина, перев. смугаста, а також спідниця з неї, яку носили у будні, при хатній роботі. Приклади

– Слухай, Дарко, чи ти ж собі справила таку спідницю, як то була в мене?.. – Ей, де там! Мати з димки пошили. (Леся Українка)
Жінки в димках ходили, себто в спідницях .. зі свого полотна. (Б. Лепкий)
Побіч чоловіків бігли жінки в домашних димках, мальованках, у рантухах. (К. Гриневичева)

рідко. Саморобна горілка-сирець; самогон. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.