ДИКЦІЄЮ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДИ́КЦІЯ ї, ж.
Манера вимовляти слова; вимова.
Приклади
- Марія Іванівна Литвиненко-Вольгемут у партії Одарки виявила не тільки свій прекрасний голос, не тільки бездоганну дикцію, але й першорядні комедійні здібності. (М. Рильський)
- Певно, я захопився ще більше й під кінець, коли я почав виголошувати “хай живе”, мій голос прибрав такої дикції й експресії, що після цього вже не можна було не плескати. (Б. Антоненко-Давидович)
- – Ви так читаєте, що я свій вірш не впізнаю! – спромігся на комплімент Тарас. – Яка вимова, дикція!... (Василь Шевчук)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.