ВИМОВА — ТЛУМАЧЕННЯ
ВИМО́ВА и, ж.
Спосіб вимовляння слів, окремих звуків.
Приклади
- Слухають діти, як Галя співає, а далі знов тихі слова з казки немов ллються одно за одним у чудовій дитячій вимові. (Б. Грінченко)
- Виділялися [жителі Троянівки] своїм високим ростом і дещо уповільненою вимовою. (Григорій Тютюнник)
- Чіткість вимови – важлива річ; коли актор чітко вимовляє на сцені, то жодне слово не пропадає для публіки. (з мемуарної літ.)
Особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту.
Приклади
- Юзя вже досить вміє по-німецьки, а французьку вимову німка їй навіть попсувала. (Леся Українка)
- Глянувши на привітного хазяїна, почувши його полтавську м'яку вимову, Тарас мало не розплакався. (О. Іваненко)
діал.
Домовленість, умова.
Приклади
- П'є пляшку пива без склянки, а як одним душком не вип'є, то поставить літру горілки. Хто має поставити, якби Краньцовський випив, на це не було вимови. (Л. Мартович)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.