ДИБА — ТЛУМАЧЕННЯ
ДИ́БА и, ж., іст.
Середньовічне знаряддя катувань, на якому розтягували тіло звинувачуваного.
Приклади
- – На палю! – князь зикнув та шаблею брязь! – До палі ще пекло і диба! (М. Старицький)
- З диби Покуту зняли [шляхтичі] ледь живого. (П. Панч)
- Женуть [можновладці] військо на військо, катують, нищать, вішають, четвертують, колесують, підтягують на диби. (Валерій Шевчук)
перев. мн.
Колода, яку накладали на ноги або руки арештанта.
Приклади
- Ой на руки кайдани, А на ноги диби, – Хотять [хочуть] ляшки сіромаху До світа згубити. (з думи)
- [Чопорій:] Бери його, веди, мосьпаненьку, і забий в диби, щоб не втік! (М. Кропивницький)
- Їх було взято до тюремного в'язання й поодягано на обох диби – дошки на чотири діри. (Ю. Мушкетик)
ДИ́БА присл.
Те саме, що ди́бом.
Приклади
- Білуватий [мураш] .. знову схоплювався диба, біг, котився, метушився, падав. (М. Йогансен)
ДИ́БИ диб, мн. (одн. ди́ба, и, ж.).
Дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини.
Приклади
- Декотрі [хатки] .. були підперті од низу височенькими стовпами .. Здається тобі, що вони стоять або на дибах, або на химерних ногах. (І. Нечуй-Левицький)
- Тук-тук – повільно стукало щось на ґанку, мов ішло щось на дибах. (С. Васильченко)
- Він, обіп'явшись білим простирадлом та ставши на сукуваті диби-ходулі, ішов по садках у ролі привида полохати закоханих. (О. Гончар)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.