ДИБИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДИ́БИ диб, мн. (одн. ди́ба, и, ж.).

Дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини. Приклади
  • Декотрі [хатки] .. були підперті од низу височенькими стовпами .. Здається тобі, що вони стоять або на дибах, або на химерних ногах. (І. Нечуй-Левицький)
  • Тук-тук – повільно стукало щось на ґанку, мов ішло щось на дибах. (С. Васильченко)
  • Він, обіп'явшись білим простирадлом та ставши на сукуваті диби-ходулі, ішов по садках у ролі привида полохати закоханих. (О. Гончар)

ДИ́БА и, ж., іст.

Середньовічне знаряддя катувань, на якому розтягували тіло звинувачуваного. Приклади
  • – На палю! – князь зикнув та шаблею брязь! – До палі ще пекло і диба! (М. Старицький)
  • З диби Покуту зняли [шляхтичі] ледь живого. (П. Панч)
  • Женуть [можновладці] військо на військо, катують, нищать, вішають, четвертують, колесують, підтягують на диби. (Валерій Шевчук)
перев. мн. Колода, яку накладали на ноги або руки арештанта. Приклади
  • Ой на руки кайдани, А на ноги диби, – Хотять [хочуть] ляшки сіромаху До світа згубити. (з думи)
  • [Чопорій:] Бери його, веди, мосьпаненьку, і забий в диби, щоб не втік! (М. Кропивницький)
  • Їх було взято до тюремного в'язання й поодягано на обох диби – дошки на чотири діри. (Ю. Мушкетик)

ДИ́БА

Див. ди́би.

ДИ́БА присл.

Те саме, що ди́бом. Приклади
  • Білуватий [мураш] .. знову схоплювався диба, біг, котився, метушився, падав. (М. Йогансен)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.