ДАВИЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

давило

Те саме, що прес 1).

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

кого, що, на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. Приклади

Товстоголові, гладкі соми своєю вагою давили сіті на дно, а велетні білуги, ліктів по десять завдовжки, рвали сіті своїми гострими носами. (А. Кащенко)
Сухе груддя давило на рожеві трубки [посіву], безсилі пробити сіру шкаралупу, вони морщились і жовкли. (П. Панч)
– Може, далі пройдемо, на сухе? – Мені все одно, на мокрому навіть краще – в боки не давитиме. (Григорій Тютюнник)

кого, що і без прям. дод. Із силою натискати; стискати, тиснути. Приклади

[Петро:] Як то здорово носити таку одежу, щоб вона нігде тебе не давила. (Панас Мирний)
– Не шкреби, дочко, ножем.., – сказала Кайдашиха. – Як же його шкребти, щоб не було чуть!.. – Не дуже дави ножем, моє серденько любе, то горщик не буде скавучать. (І. Нечуй-Левицький)
Аж ось двері піддалися, і натовп розлютованих панів линув у них, давлячи й штовхаючи один одного. (З. Тулуб)
Просторий кабінет давив його душними обіймами. (Іван Ле)
Земля пекла підошви, давили мури, стискалося серце в передчутті чогось тяжкого, похмурого.... (Василь Шевчук)

безос. Про почуття болю, стискання (у грудях, серці, голові). Приклади

– А як, було, прийде вечір, – знов давить мене в грудях, тяжко мені, наче хто розриває мою душу. (І. Нечуй-Левицький)
– Спершу нудило мене, давило під серцем. (Панас Мирний)
– Голова, знаєш, ніби чужа якась. Отут мені давить і штрика. (Остап Вишня)
Щось мене давить, груди скувало і дихнути не дає, як часом буває в сні. (В. Барка)

кого. Розплющуючи, нищити (комах та інших дрібних істот). Приклади

– Задавив уже! – гукнув дід. – Ні, я його [коника] не давив, – і лице малого скривилося. (Панас Мирний)
Він уже здогадався, хто давив його голубів, але ні разу не заставав убивцю на місці злочину. (О. Донченко)

Навалившись, ударом калічити, вбивати. Приклади

Коли чи п'є [Турн] – не проливає, Коли чи б'є – то вже влучає, Йому людей давить, як мух! (І. Котляревський)
На Вовка бідного насів [Лев] – Давив його, крутив.... (Л. Глібов)

кого і без прям. дод., розм. Умертвляти, стискаючи горло; душити. Приклади

Не раз бородатих давили [гайдамаки] купців, І коней, і крам відбирали. (Л. Боровиковський)
– Чутка ходила, що дівчина задавила Загнибідиху. А глянути на неї – щось не віриться, щоб така давила. (Панас Мирний)

що. Те саме, що ча́ви́ти. Приклади

[Парвус:] Нерон – той був великий виноградар в саду Господнім, кетяги достиглі давив, і з їх крові вино робилось. (Леся Українка)
Вигрібали з землі .. м'ясисті овочі, давили з них сік у казанки. (В. Кучер)
Вождь убив змію, на знак вдячності голуб приніс своєму рятівникові лозу і порадив давити ягоди і пити сік. (П. Загребельний)

кого, що, перен. Чинити утиски; гнобити. Приклади

Почав [пан] нас тіснити, почав давити, – нема життя нашому братові. (Панас Мирний)
Він мріяв про твори, які б не гнітили і не давили людину, а навпаки, підносили. (С. Єфремов)

Гнітити (про почуття, настрій). Приклади

Пересилювати що-небудь у собі; приглушувати. Приклади

– Ні, ні! – без жалю давив я у собі всякий протест, – ніяких думок! (С. Васильченко)
Нахиляюся над ним нижче, давлячи регіт. (Любко Дереш)

що і без прям. дод., перен., розм. Морозити, заморожувати. Приклади

Гуде та виє... розгулявся Морозенко!.. Аж пищить усе, а він, немилосердний, давить. (Панас Мирний)
Зима .. віяла завірюхами, морозами давила й занудила мене до смутку. (С. Васильченко)
Снігу ще не було, але морози давили порепану землю. (Іван Ле)
Морози давили, як на пропасть, так що на горбах озимина померзла, і сівба ярих теж велась всліпу. (Григорій Тютюнник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.