ГНОБИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГНОБИ́ТИ гноблю́, гно́биш; мн. гно́блять; недок., кого, що.

Жорстоко пригнічувати, не давати вільно жити; експлуатувати. Приклади
  • Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість. А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Нам сталий мир з народами тримати, і щоб ніхто нікого не гнобив! (П. Тичина)
  • Пройшли, як сон, поліція й солдати, що нас гнобили під банкетів сміх. (В. Сосюра)
перен., рідко. Те саме, що гніти́ти 2. Приклади
  • “Дурні думки”, як він називав їх, “дурні питання”, на які він не вміє дати відповіді, починають мучити його, заколочувати спокій, гнобити серце й мозок. (М. Коцюбинський)
  • Певно, довго гнобила бідність його рід. (О. Довженко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.