ГУН

Див. гу́ни.

ГУ́НИ ів, мн. (одн. гун, а, ч.).

Об'єднання кочових племен Центральної Азії, що в IV ст. вторглися на територію Європи. Приклади

Предки наші усіяли своїми кістками береги Дніпра-Славути, борючись за волю й незалежність із гунами й татарами, з турками і з польською шляхтою. (П. Панч)
У Європу гуни потрапили з Азії, розгромивши аланів, які кочували в степах Прикаспію та Дону. (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.