ГРОМИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГРОМИ́ТИ громлю́, громи́ш; мн. громля́ть; недок.

що. Руйнувати, розбивати, знищувати що-небудь. Приклади

Десятки невеличких банд Мишки Япончика розсипалися по місту і почали громити та грабувати крамниці, склади і гамазеї. (Ю. Смолич)
Востаннє перед цим Яресько бачив Наталку років зо два тому в Асканії, коли було скинуто царя і навколишні села прийшли громити головний маєток. (О. Гончар)

кого, що. Завдавати поразки, бити. Приклади

– Громитимем усякого, хто покуситься [спокуситься] ступити на Руську землю! (П. Куліш)
Запорожці три дні відбивались од російського війська, що громило козаків гарматною пальбою з берега й атакувало острів із човнів. (А. Кащенко)
У численних битвах болгари незмінно громили війська ромеїв. (С. Скляренко)

кого, що, перен. Виступати з гострими нападками на когось, викривати кого-небудь. Приклади

З легким рум'янцем на щоках, з глибокою зморшкою поміж брів – о. Василь громив своїх парафіян, як старозавітний пророк. (М. Коцюбинський)
Мрачний цілими днями громив “апаратчиків” [апаратників] і запевняв Івана Івановича, що “це їм так не пройде”. (М. Хвильовий)
Партійні ідеологи громили вірш В. Сосюри “Любіть Україну”. (із журн.)

Той, хто громить що-небудь, катує когось, здійснює погроми, чинить звірства. Приклади

Тріск та дзвін стояли в повітрі разом із смородом сивухи, з важким сопінням громил, з їх брудною, огидною лайкою. (З. Тулуб)
Таким .. лагідним і щасливим .. ще не траплялося його бачити; якби це перетворення не сталося в його присутності, Дмитрик ніколи не повірив би, що це той самий громило-Сава, якого він знав. (Е. Андієвська)

Гуркіт і тріск, що супроводять електричні розряди в атмосфері. Приклади

Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. (Т. Шевченко)
У цих раптових громах відчулася неминуча зміна пори року. (Іван Ле)
Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. (М. Вінграновський)
Аж усміхнувся хлопець, уявивши, який .. зчинився шарварок після його втечі, як лютує Саламур, креше громи на свою невдатну сторожу. (О. Гончар)
Регіт гримить, як грім. (І. Нечуй-Левицький)

перен., чого. Сильні, гучні звуки. Приклади

Здригнулася гребля раз, два i грюком та громом заглушила козакiв у пiдвалi. (М. Старицький)
Я чув грім оплесків, схожий на сплески тисяч голубиних крил. (М. Рильський)
Чути грім віддаленого бою. (В. Собко)
Від оглушливого грому канонади, од вибухів густої зливи снарядів і мін дрижали земля і небо. (Є. Доломан)
[Антоній:] Гей, сурмачі! Удармо в ухо міста мідним гулом І громом наших бойових литавр Так, щоб земля і небо задвигтіли, Вітаючи вступ війська. (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра)